Африканців обманом кидають на фронт: як Росія вербує солдатів
⚠️ Попередження: стаття містить детальні описи насильства.
По всьому континенту з'являється дедалі більше свідчень про африканців, яких обманом залучають до воювання у Росії проти України. Чоловіків вербують нібито на роботу охоронцями, а по приїзді до Москви силоміць залучають до військової служби.
Цього тижня міністр закордонних справ Південної Африки Рональд Ламола зустрівся з родинами 11 репатрійованих громадян, висловивши глибоку стурбованість «підозрілими обставинами» та хижацькими методами вербування. Двоє громадян Південної Африки вже загинули, воюючи на боці Росії.
У Кенії суд висунув обвинувачення директору вербувальної компанії в торгівлі людьми — переправленні жертв до Росії «з метою їхньої експлуатації шляхом обману». 33-річний підозрюваний є ключовою фігурою мережі, яка відправила понад 1 000 кенійців воювати в російській армії.
Гані вдалося домогтися звільнення двох ганських військовополонених з України — після зустрічі міністра закордонних справ із президентом Зеленським.
Обманом кинуті в бій
В церкві на околиці Кампали 42-річна Кароліна Мукіза оплакує чоловіка. Її 46-річний чоловік Едсон Камвесіґье загинув на лінії фронту в Україні. Раніше він працював охоронцем в Іраку та Афганістані — досвідченим, надійним.
У грудні Камвесіґье сів на літак до Москви — нібито знову на охоронну роботу. Довгий час жодних звісток. 15 січня він написав: «Люди, моліться за мене. Нас змусили підписати контракти військового характеру». Після короткого навчання — фронт. Останні слова дружині: «Моліться за нас. Ми не впевнені, чи вийдемо звідси живими».
Наприкінці січня в мережі почали поширюватися фотографії загиблого чоловіка, якого знайомі впізнали як Камвесіґье. Мукіза попросила не надсилати їй знімки. Тіло досі не повернуте — посольство Росії в Кампалі на листи з проханням про репатріацію так і не відповіло.
Масштаб трагедії
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що щонайменше 1 436 громадян із 36 африканських країн воюють у рядах російської армії вторгнення. Він застеріг: підписання контракту з російськими військовими «рівносильне смертному вироку», а «більшість найманців не виживають більше місяця».
Щонайменше 316 африканців уже загинули. Їхні імена увійшли до 15-сторінкового переліку у звіті дослідницької групи INPACT — тіла підбирали українські сили вздовж лінії фронту. Більшість загиблих — майже 100 осіб — родом із Камеруну. Середній термін бойової служби африканських рекрутів становить лише шість місяців.
«Не потрапляйте в цю пастку»
У січні відеозапис із українського фронту набув широкого розголосу в Уганді: на ньому видно близько десятка африканських найманців, що сидять у снігу та співають пісню часів громадянської війни в Уганді 1980-х.
В іншому відео угандієць Річард Акантарана розповідає, що поїхав до Росії, думаючи, що працюватиме в супермаркеті. По приїзді йому заявили: «Ти вступиш до російської армії». Коли він відмовився, «під дулом зброї нам сказали: ви підпишете ці папери». Під час першого бойового завдання Акантарана здався українським силам. Його слова до земляків: «Своїм братам-африканцям, де б ви не були: не потрапляйте в цю пастку».
Гарматне м'ясо
Відео з мережі посилюють підозри: африканців використовують як гарматне м'ясо. В одному — знятому в підземному бункері — африканського найманця з прив'язаною до живота міною відправляють на самогубну місію. Голос за кадром каже по-російськи: «Біжи, сьогодні ти зробиш прорив». DW не змогла підтвердити справжність цього відео.
Реакція урядів: запізно?
Уряд Уганди розпочав розслідування. У серпні 2025 року в аеропорту Ентеббе затримали дев'ятеро чоловіків, що летіли до Москви нібито охоронцями. За два дні в Кампалі заарештували громадянина Росії, пов'язаного з вербувальною компанією «Магніт» — незареєстрованою в Уганді.
Речник угандійського Міністерства праці Джошуа Кіалімпа розповів DW, що вербування відбувається переважно через TikTok та інші платформи. Міністр закордонних справ Орієм Генрі Окелло визнав: «В Уганди немає можливості репатріювати тіла тих, хто гинуть за кордоном».
Кароліна Мукіза більше не сподівається на допомогу держави. Своїм двом дітям вона досі не розповіла про загибель батька. «Вони знають: якщо хтось помирає — його треба поховати. Вони запитають мене, де він», — тихо вимовляє вона і плаче у хустинку.
Джерело: Dw