Петер Мадяр, проєвропейський консерватор і колишній член партії «Фідес», поклав край 16-річному правлінню національного популіста Віктора Орбана, здобувши перемогу на парламентських виборах в Угорщині у неділю, 12 квітня. Відхід Орбана породив надію в Україні, адже лідер «Фідес» плекав тісні зв'язки з Кремлем і гальмував ініціативи Євросоюзу щодо допомоги Києву.
Ульріх Бунат, фахівець із Центральної та Східної Європи та асоційований дослідник Euro Creativ, прокоментував для BFM наслідки цих виборів.
Чи стане Мадяр союзником України?
Петер Мадяр заявив, що перетворить Угорщину на більш конструктивного партнера у Брюсселі, зокрема в українському питанні. Цілком імовірно, що він дасть зелене світло позиці на 90 мільярдів євро, заблокованій Орбаном. Однак не варто сподіватися, що його обрання докорінно змінить позицію Будапешта щодо України.
Мадяр уже дав зрозуміти: Угорщина не надаватиме Україні прямої військової допомоги, а щодо європейської інтеграції Києва — він не виступатиме категорично проти, але й активно не сприятиме їй.
Українська тема в Угорщині є вкрай чутливою — почасти через роки пропаганди в медіа, підконтрольних Орбану. Серед частини суспільства існує справжній страх, пов'язаний із війною. Питання угорської меншини в Україні досі залишається каменем спотикання у двосторонніх відносинах. Тому Мадяр діє обережно: він, мабуть, пом'якшить відносини з Брюсселем, проте не видасть Україні карт-бланш.
Санкції проти Росії та розблокування фондів ЄС
Щодо підтримки 20-го пакету санкцій — Бунат вважає це цілком імовірним. ЄС ухвалив 19 пакетів санкцій від початку повномасштабної війни, і Угорщина проголосувала за всі з них, домагаючись лише окремих поступок та винятків.
Водночас Мадяр прагне розблокувати 18 мільярдів євро структурних фондів ЄС, заморожених через відхід Угорщини від ліберально-правових стандартів за часів Орбана. Це потребуватиме внутрішніх реформ і конкретних гарантій для Брюсселя.
Внутрішні пріоритети кампанії
Мадяр будував свою кампанію навколо суто внутрішніх тем: потреби у зміні режиму, відновленні верховенства права, подоланні корупції та перезапуску економіки. Щодо великих міжнародних питань — України, відносин з Росією, прав меншин — він був значно стриманішим і розпливчастішим, вважаючи ці теми потенційним джерелом пропагандистських атак на себе.
Майбутнє відносин Будапешта з Москвою
Кремль висловив бажання «продовжувати прагматичні контакти» з новою угорською владою. Відносини між Будапештом і Москвою навряд чи будуть такими відвертими і дружніми, як за Орбана. Однак Угорщина залишається критично залежною від російських енергоносіїв — імпортуючи близько 80% нафти і газу з Росії на вкрай вигідних умовах.
Мадяр, ймовірно, намагатиметься диверсифікувати постачання: ще кілька років тому частка російської нафти становила лише 60%, і повернення до подібних показників є реалістичним. Утім, у короткостроковій перспективі повне відключення від російського газу виглядає малоймовірним — це коштувало б занадто дорого в економічному плані.
Москва сприйняла результати виборів стримано. У Кремлі, очевидно, завчасно усвідомили неминучу поразку Орбана і не ставили на нього все. Росіяни розуміють, що Будапешт буде менш сприятливим для їхніх операцій впливу в Європі, проте енергетична залежність нікуди не зникає — і вони використовуватимуть її так само, як раніше використовували щодо України, Молдови та інших країн.