Кілька тижнів у Парижі анонсувалася акція протесту під гаслом «Ні шаху, ні мулл». Листівки роздавала Національна рада опору — організація, близька до іранської опозиційної групи «Моджахеди народу». Як і попередніми роками, організатори очікували приїзду іранської діаспори з сусідніх країн Європи.
Несподіванкою стали не іранці, а цілі українські родини з Німеччини. І не кілька десятків — за оцінками, понад тисяча осіб.
Оплачена участь
У суботу вдень біля площі Вобан поряд із Домом інвалідів українці чисельно переважали іранців. Учасники пояснювали: їм оплатили дорогу туди й назад з Німеччини, проживання та харчування. Усім роздавали жовті капелюхи й парасольки з написом «Free Iran», прапорці й пляшки з водою — відразу по дюжині.
Лише небагато погодилися пояснити свою участь по-німецьки. Що українець може виступати проти тоталітаризму та за демократію — зрозуміло. Але чому масова солідарність саме з організацією, яку ще кілька років тому відносили до терористичних?
Заборона в останній момент
Паризька поліція тижнями відмовляла у дозволі, а в день проведення заборонила акцію — без конкретного пояснення. Великі сили жандармерії протистояли кільком сотням іранських демонстрантів, які несли портрети Мар'ям Раджаві, президентки Національної ради опору, та її зниклого чоловіка Масуда — ідеологічного лідера «Моджахедів народу». Українці тим часом трималися осторонь.
За даними телеканалу France-Info, поліцейська префектура відмовилася коментувати рішення. Повідомлялося лише про загрозу зіткнень. Канал також з'ясував, що напередодні міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро розмовляв телефоном з іранським колегою.
Тему акції в розмові не торкалися, уточнило МЗС Франції; крім того, міністерство не відповідає за видачу дозволів на мітинги. Організатори оскаржили заборону — вони розраховували на 100 000 учасників. Ті, хто вийшов попри офіційну заборону, кричали поліцейським: «Shame on you!»