Лев, якого знайшли чотиримісячним кубенком у спортивній сумці на одеському вокзалі й вивезли з охопленої війною України, тепер веде нову битву за виживання — цього разу проти рідкісної грибкової хвороби.
Тарас, його сестри Леся й Стефанія та не пов'язаний з ними кубенок з Києва Прада опинилися в США у листопаді 2022 року. Їхній порятунок організував заповідник Wildcat Sanctuary поблизу Сендстоуна в Міннесоті спільно з Міжнародним фондом захисту тварин (IFAW). Американська ветеринарка евакуювала тварин з Києва до Польщі — 36 годин по землі під регулярними ракетними ударами — і там вже чекала на дозволи для ввезення до Штатів.
До травня нинішнього року чотирирічний Тарас був найактивнішим у прайді. Потім ветеринари помітили: лев став млявим і відмовляється від їжі. Після серії обстежень, включно з дорогим скануванням і біопсією легень у спеціалізованій клініці Міннеаполіса, йому поставили діагноз — бластомікоз, незаразна грибкова інфекція, яку підхоплюють із ґрунту. Та сама хвороба у червні вбила білу тигрицю Джінджер у зоозаповіднику у Вісконсині.
«Зазвичай великим котам ставлять цей діагноз, коли вже є дихальні порушення, — пояснює Тамі Тіс, засновниця й директорка заповідника. — На тому етапі хвороба настільки прогресує, що навіть агресивна терапія може виявитися марною. Спеціаліст сказав, що прогноз обережний. Я запитала: "Хоча б 30% є?" — і вони просто переглянулися й опустили очі».
Тарасу кілька тижнів ставили внутрішньовенні ін'єкції посиленого протигрибкового препарату двічі на день. Лев відреагував добре й повернувся до прайду. Але ліки всередину він приймає досі — і так ще тижні або місяці, поки персонал не переконається, що небезпека позаду. Двічі на добу його доводиться відокремлювати від сестер: ті інакше вкрадуть їжу з ліками.
Возз'єднання вийшло зворушливим. «Ми боялися, що після кількох тижнів розлуки сестри можуть на нього накинутися, — каже Тіс. — Але там стільки було тертя носами й катань один на одному. Прайд прийняв його, і відтоді вони невіддільні».
Звідки саме походять леви — невідомо. Найімовірніше, їх забрали від матері одразу після народження й готували для нелегальної торгівлі екзотичними тваринами. Коли почалася повномасштабна війна й кордони перекрили, торговці просто кинули тварин — щоб не нарватися на блокпости.
«Це було нестерпно, — каже Тіс. — Після всього пережитого, після того, як цей лев так завзято боровся і вийшов із цього сильнішим, — почути діагноз і знати, що він може не вижити. Попереду у нього боротьба, але ще багато життя. І всі ми збиралися згуртуватися й боротися разом із ним».