Понад шість тижнів безперервних авіаційних бомбардувань на Близькому Сході виснажили запаси засобів протиповітряної оборони, спонукавши ключових союзників США — Саудівську Аравію, Об'єднані Арабські Емірати та Катар — терміново шукати альтернативних постачальників зброї та систем озброєння.
На тлі нестійкого перемир'я між Сполученими Штатами та Іраном країни Перської затоки розширюють свої мережі закупівель, розглядаючи варіанти від південнокорейських систем протиракетної оборони до українських дронів-перехоплювачів і британських ракет за низькою вартістю. Такий зсув відображає як інтенсивність нещодавніх іранських відплатних ударів, так і дедалі більше занепокоєння через затримки поставок американської зброї.
Пошук альтернатив: від Кореї до України
Саудівська Аравія звернулася до Японії щодо компонентів для ракет-перехоплювачів Patriot і веде переговори з південнокорейськими компаніями Hanwha та LIG Nex1 про прискорення постачань системи M-SAM — зенітного ракетного комплексу середньої дальності, здатного перехоплювати дрони, ракети та літаки.
ОАЕ вже розгорнули цю систему для протидії іранським боєприпасам, повідомив південнокорейський парламентарій.
Водночас країни Перської затоки зміцнюють оборонні зв'язки з Україною. Ер-Ріяд і Доха підписали угоди про співпрацю у сфері виробництва зброї та обміну оперативним досвідом, тоді як представники ОАЕ також ведуть переговори з Києвом щодо аналогічного договору. Українські підприємства та військові підрозділи повідомляють, що країни Перської затоки запитували дрони-перехоплювачі та системи радіоелектронної боротьби.
Обмеження у постачанні
Проте серйозною перешкодою залишаються обмеження у постачанні. Українські виробники з трудом справляються із внутрішнім попитом воєнного часу, що обмежує їхні експортні можливості. Один із постачальників, який виробляє понад 10 000 дронів-перехоплювачів на місяць, зазначив, що його потужності переважно задіяні для задоволення власних оборонних потреб України.
Офіційні особи країн Перської затоки стверджують, що їхні системи оборони залишаються боєздатними. ОАЕ заявили, що мають «різноманітні, інтегровані та багаторівневі системи протиповітряної оборони», а також «надійний стратегічний запас боєприпасів».
Саудівський чиновник зазначив: «Ми безперебійно співпрацюємо з американськими постачальниками, але маємо й чудові відносини з іншими», вказавши на нещодавні угоди з Україною.
Глобальний дефіцит озброєнь
Прагнення диверсифікувати постачальників також виявляє глибші структурні проблеми у світовому виробництві озброєнь. «Інвестиції у нарощування виробничих потужностей вже розпочалися, однак не з достатньою інтенсивністю, щоб задовольнити поточний попит», — зазначив Адрієн Рабʼє, аналітик компанії Bernstein.
Сполучені Штати, які тривалий час були основним постачальником зброї до регіону, стикаються з дедалі більшим тиском на свої виробничі потужності. Хоча Вашингтон затвердив продаж зброї на суму 23 мільярди доларів для ОАЕ, Кувейту та Йорданії, зокрема ракет Patriot PAC-3 та радарних систем, терміни постачання деяких систем розтягуються на роки.
Частково це пов'язано з тривалою війною в Україні, яка вже поглинула значну частину оборонних запасів США та їхніх союзників. Системи Patriot експлуатують майже 20 країн, що ще більше посилює дефіцит у світових поставках. Швейцарія навіть заявила, що може переглянути своє замовлення на Patriot через затримки після того, як США перенаправили пріоритет постачань на Україну.
Пошук швидших рішень
У відповідь на це країни Перської затоки розглядають швидші та менш затратні альтернативи. Компанія Raytheon отримала запити щодо свого скорострільного зенітного автомата Phalanx із гарматою Гатлінга — системи, яка довела свою ефективність у боротьбі з дронами. Як тимчасові рішення також розглядаються зенітні гарматні комплекси на базі вантажівок та інші системи на основі артилерійських снарядів.
Гострота попиту наочно проявилася на нещодавній нараді, яку британські офіційні особи провели поблизу Букінгемського палацу: представники країн Перської затоки вимагали від оборонних компаній якнайкоротших термінів постачання. «Що ви можете поставити протягом 30, 60 та 90 днів?» — запитав міністр Великої Британії Люк Поллард у керівників оборонної промисловості.
Однак галузь з трудом встигає за одночасним попитом з боку України, Великої Британії та країн Перської затоки. На допомогу приходять стартапи у сфері озброєнь. Йоганнес Пінль, чия компанія Marss постачає системи радіоелектронного придушення та протиповітряної оборони, розповів, що з ним зв'язалися невдовзі після ескалації конфлікту. «Нам потрібно більше якнайшвидше — що ще є у вас на складі, що ви можете мені дістати?» — передав він слова одного з чиновників.
Триваючий ажіотаж засвідчує зміни в оборонному ландшафті: країни Перської затоки вже не покладаються виключно на Вашингтон, а дедалі активніше диверсифікують партнерства задля забезпечення швидших і гнучкіших постачань військового спорядження.