Озброєний дрон, знайдений у середу в аеропорту Лейпцига, так і не вибухнув — але те, що він пролетів усередину периметру і опинився поруч із українськими вантажними літаками, ставить під очевидну загрозу безпеку міжнародної авіації.
Особи виконавців поки невідомі, але перші докази впевнено вказують на організований росією план. Це перший випадок, коли озброєний дрон виявили в Європі так далеко від українського кордону.
Фотографії, опубліковані в німецьких газетах, показують квадрокоптер із прикріпленим пакунком — конструкція, добре знайома по війні в Україні. Він лежить за кілька метрів від українського вантажного «Антонова» з легко впізнаваним жовто-блакитним забарвленням.
Поліція федеральної землі Саксонія підтвердила: дрон «ніс невідомий вибуховий пристрій», який виявив співробітник у «захищеній зоні вантажних авіаційних операцій» поблизу південної злітно-посадкової смуги.
ПЕТН і семтекс: бомба не спрацювала через несправний детонатор
Німецькі ЗМІ повідомляють: прикріплена бомба виготовлена з ПЕТН і семтексу — саме семтекс вибухнув на борту рейсу Pan Am 103 над Локербі. Бомба на дроні не спрацювала через несправний детонатор.
Місцева газета Leipziger Volkszeitung повідомила: поліція виявила до 800 г вибухівки. За словами Тревора Лоренса, фахівця з вибухових речовин Університету Кренфілд, цього «цілком достатньо, щоб завдати значних пошкоджень» літаку — зокрема тому, що «корпуси літаків смішно тонкі — часто лише 3 мм алюмінію».
Чи є вибухівка саме семтексом — чеським винаходом — чи продуктом іншої країни, поки не встановлено. Але пластичні вибухові речовини будь-якого типу традиційно доступні лише військовим або добре організованим терористичним угрупованням — не безвідповідальним аматорам-операторам дронів.
Другий невпізнаний літальний апарат — можливо, ще один дрон — зіткнувся з вантажним літаком DHL невдовзі після першого інциденту на кількох сотнях метрів над землею. Вантажний літак отримав незначні пошкодження.
Лейпциг — стратегічний хаб НАТО і Бундесверу
Аеропорт Лейпцига — стратегічно чутливий об'єкт, де базуються українські «Антонови» для важких вантажних перевезень. Його також використовують НАТО і Бундесвер для транспортних потреб, і він є хабом DHL. Присутність українських літаків натякає: аеропорт міг бути вузловим пунктом у ланцюжку постачань до Києва.
НАТО лише заявило, що знає про інцидент у середу. Утім, кидається в очі: альянс, схоже, не зміг завадити дронам залетіти на стратегічний аеропорт і в повітряний простір над ним.
Від запалювальних бомб до озброєних дронів: загальноєвропейський слід
Для аеропорту Лейпцига це не перший небезпечний інцидент. У липні 2024 року тут вибухнула запалювальна бомба, відправлена поштою DHL, тоді як ще один такий пакунок дістався до Великої Британії і спалахнув на складі в Бірмінгемі. Ще два схожих пакунки виявили в Польщі.
Загальноєвропейське розслідування, проведене після цих подій, встановило 22 підозрюваних у Литві та Польщі — їх підозрюють у роботі на російську розвідку. З'ясувалося: виконавців вербували й інструктували онлайн, платили переважно криптовалютою, а повної картини операції вони, судячи з усього, не знали.
росія також стоїть за серією вторгнень дронів до Європи впродовж минулого року. Торік у вересні близько 20 беззбройних російських дронів-«дельтакрилів» «Ґебера» перетнули кордон Польщі, спричинивши масштабну тривогу: жителям двох східних воєводств наказали ховатися в приміщеннях.
Аналітичний центр International Institute for Strategic Studies (IISS) минулого місяця дійшов висновку, що Кремль організував скоординовану дронову кампанію стеження проти американської авіабази RAF Лейкенгіт та інших ключових військових об'єктів у Франції, Бельгії та Нідерландах.
У першому випадку літаки НАТО з трудом збивали дрони, більшість яких зрештою або розбилася, або втратила живлення і спланувала на землю. У другому — західні військові так і не змогли встановити виконавців: жодного дрона не захопили, на дії розвідки своєчасно не відреагували.
Підсумок простий: росія досі проводила операції з запалювальними бомбами і дронові кампанії залякування та стеження практично безкарно. москва вже під широким пакетом санкцій через вторгнення в Україну — і, мабуть, переконана, що Захід більше не готовий її карати.
«Дрон із зарядом і детонатором, що не спрацював, — це вже принципово інше порівняно з тим, що ми бачили раніше», — сказав Чарлі Едвардс, старший науковий співробітник IISS. І додав: «Схоже, хоча поки не доведено, що він мав спрацювати, а не бути знайденим».