Стаття 52 першого додаткового протоколу до Женевських конвенцій забороняє напади на цивільні цілі. Саме на цій підставі Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт російських військових офіцерів та посадовців, відповідальних за атаки на енергетичну інфраструктуру України. Такі напади та ракети, скинуті на українські міста та поселення з метою залякування та деморалізації, становлять військові злочини. Абсолютно те ж саме стосувалося б Сполучених Штатів, якби погрози Дональда Трампа збомбити Іран назад у «кам'яний вік», висловлені цього тижня, були реалізовані.
Такі базові принципи міжнародного права варто повторювати в час, коли містер Трамп та його міністр оборони Піт Хегсет, здається, говорять так, ніби перебувають у стані лихоманкового марення. Огидно славлячи свою здатність наказувати смерть та руйнування з Пентагону, містер Хегсет, євангельський християнин, представив Операцію «Епік Ф'юрі» як хрестовий похід 21-го століття — «щоб зламати зуби нечестивців». У соціальних мережах у вихідні містер Трамп перевершив це, випустивши потік образливих матюків: якщо Іран не відкриє Ормузьку протоку для судноплавства, «у вівторок буде День електростанцій та День мостів… Відкрийте чортову протоку, ви божевільні ублюдки, або ви будете жити в Пеклі».
Перед 250-ю річницею Декларації незалежності цього літа це мова, що ганьбить посаду, яку займає містер Трамп, та адміністрацію, яку він очолює. Це ще більше підриває глобальну репутацію та моральний авторитет США. У здоровішу політичну пору члени його кабінету слідували б порадам демократичного сенатора Кріса Мерфі та досліджували конституційні можливості його усунення. Але враховуючи боязливу покору команди, якою оточив себе містер Трамп, перспективи цього вкрай віддалені.
Решта світу не має іншого вибору, як чекати та сподіватися, що катастрофічне загострення незаконної війни США та Ізраїлю не відбудеться — адже це могло б призвести до непередбачуваних та спіральних наслідків. Іран загрожував відповіддю та розширенням охоплення своїх атак у регіоні та за його межами. Незважаючи на пишномовні претензії містера Трампа знищити його військову здатність до опору, це не пуста загроза — як ілюструє саме закриття Ормузької протоки.
Союзники НАТО правильно відмовилися схвалювати авантюру містера Трампа та приєднуватися до війни, визнаючи як відсутність узгодженого стратегічного плану, так і будь-якого юридичного обґрунтування. Вони мають тепер сподіватися, що апокаліптична риторика президента США маскує фактичний пошук швидкого виходу на тлі зростаючого глобального економічного тиску. Містер Трамп урівноважив свої страшні попередження, стверджуючи, що є «хороший шанс» на угоду про припинення вогню з Іраном перед дедлайном у вівторок. Але кілька годин потому Ізраїль вже бомбив ключовий нафтохімічний завод у найбільшому газовому родовищі Ірану.
Схоже, містер Трамп вирішує все на ходу. На прес-конференції Білого дому у понеділок він та містер Хегсет тривало хвалилися драматичним порятунком члена екіпажу американського винищувача, збитого на півдні Ірану. У наступні години тисячі життів — та безпосереднє майбутнє глобальної економіки — залежатимуть від непередбачуваної волі президента США, яким керують лише його власні егоїстичні інстинкти та послужливе відлуння радників, що його оточують.