На парламентських виборах у Болгарії — восьмих з 2021 року — переконливу перемогу здобув колишній президент Румен Радев і його ліво-центристський альянс «Прогресивна Болгарія» (BP). За першими результатами, за BP проголосували 44,59 відсотка виборців.
На другому місці опинився проєвропейський альянс «Продовжуємо зміни — Демократична Болгарія» (PP-DB) з 13,9 відсотка голосів, на третьому — консервативна партія «Громадяни за європейський розвиток Болгарії» (ГЕРБ) Бойка Борисова (12,8%). Чотиривідсотковий бар'єр також подолали «Рух за права і свободи — Нове начало» Деляна Пєєвського (5%) та ультраправа «Відродження» (5,1%). Якщо тенденція збережеться, Радев може здобути навіть абсолютну більшість.
Явка виборців склала близько 51 відсотка — значно вище, ніж на попередніх виборах у жовтні 2024 року (38%). «Це перемога надії над недовірою, свободи над страхом. Народ відкинув самовдоволення і неповороткість старих політиків», — заявив Радев у виборчу ніч.
Від протестів до дострокових виборів
Дострокові вибори стали необхідними після падіння уряду прем'єра Росена Желязкова (ГЕРБ) у грудні 2025 року. Масові протести спалахнули через бюджетні плани з підвищення податків, а потім переросли у виступи проти корупції. За Індексом сприйняття корупції Transparency International за 2025 рік, Болгарія — член ЄС, НАТО та єврозони з 1 січня 2026 року — посідає передостаннє місце серед країн ЄС.
19 січня 2026 року Радев достроково подав у відставку з поста президента — попри те, що його мандат мав завершитися лише у листопаді. За кілька тижнів він оголосив про участь у парламентських виборах. Виборча кампанія 62-річного політика пройшла під знаком боротьби з корупцією: звинувачення він адресував і Борисову, і олігарху Пєєвськові, якого Велика Британія та США ввели під санкції.
Сигнал Брюсселю: Україна і Росія в центрі дискусії
Другою ключовою темою кампанії стали Україна та відносини з Росією. У минулому Радев неодноразово виступав проти антиросійських санкцій і військової допомоги Україні, застерігаючи від небезпеки втягування Болгарії у війну.
Наприкінці березня в. о. прем'єра Андрій Гюров і президент України Володимир Зеленський підписали у Києві безпекову угоду строком на десять років. Вона передбачає підтримку України, зокрема навчання та спільне виробництво дронів і боєприпасів у рамках програми ЄС SAFE. Радев назвав угоду «загрозою національній безпеці» і закликав до відновлення діалогу з Москвою, наголошуючи, що Болгарія є єдиною країною — членом ЄС, яка одночасно є слов'янською та православною.
На передвиборному мітингу у Варні на великому екрані з'явилося відео, де Радев і Путін тиснуть один одному руку. Це підсилило спекуляції про те, що новий лідер прагне посісти місце відстороненого угорського прем'єра Орбана в ролі «головного бунтівника ЄС» — американський Politico прямо зарахував Радева до можливих наступників на цій ролі.
Політолог Веселін Стойнев обережніший в оцінках: Радев може стати лише «послабленою версією» Орбана. Радше варто очікувати поступової геополітичної переорієнтації Болгарії, повернення до старих енергетичних залежностей від Росії та більш конфліктної поведінки всередині ЄС. Яка з оцінок виявиться вірною — покаже час. Одне зрозуміло вже зараз: Брюсселю варто готуватися до будь-якого розвитку подій.