Війни та кризи, розхитані альянси, революція штучного інтелекту — через 70 років після заснування Федеральна розвідувальна служба Німеччини (БНД) стоїть перед серйозними викликами. 1 квітня 1956 року служба розпочала роботу, а сьогодні відомство федерального канцлера готує суттєве розширення її повноважень.
На ювілейних урочистостях виступив керівник відомства федерального канцлера Торстен Фрай — довірена особа канцлера Фрідріха Мерца (ХДС), який відповідає за роботу німецьких спецслужб. Від президента БНД Мартіна Єгера також очікувалась оцінка перспектив розвитку служби з приблизно 6 500 співробітниками.
Новий президент — новий курс
Єгер обіймає посаду вже більше півроку. До призначення він був послом Німеччини в Україні. Ще під час вступу на посаду у вересні він наголосив, що хоче переорієнтувати БНД відповідно до актуального рівня загроз. Служба «контрольовано і послідовно йтиме на більші ризики, щоб отримати кращий доступ до знань і надійніше захищати інтереси нашої країни», — заявив тоді 61-річний дипломат.
Відтоді Єгер рідко з'являється на публіці, зосередившись на внутрішній роботі над реформами та підтриманні контактів із зарубіжними партнерськими службами. Канцлер Мерц під час його інавгурації поставив високу планку: «Ми хочемо, щоб БНД працювала на найвищому розвідувальному рівні».
Що передбачає реформа Закону про БНД
Відомство федерального канцлера підготувало перший проект поправок до Закону про БНД. Документ обговорюється з міністерствами внутрішніх справ, оборони та юстиції, однак міжвідомче узгодження ще не розпочалося.
За даними WDR, NDR і Süddeutsche Zeitung, проект передбачає суттєве розширення оперативних можливостей розвідки:
- активна відповідь на кібератаки, перенаправлення потоків даних і відключення атакувальної IT-інфраструктури;
- аналіз даних за допомогою ШІ та програмного забезпечення для розпізнавання облич;
- проникнення в приміщення для встановлення шпигунської техніки;
- маніпуляції та виведення з ладу компонентів зброї противника — включно з диверсійними операціями.
Реакція парламентського комітету
Голова парламентського комітету з контролю за спецслужбами (ПКГр) Марк Генріхманн (ХДС) заявив, що загроза з боку Росії та Китаю продовжує зростати. Служби реорганізовуються відповідно до європейського рівня, а механізми контролю будуть посилені.
Член ПКГр Даніель Балді (СДПН) назвав реформу «відповіддю на Zeitenwende у сфері спецслужб» — з повноваженнями на рівні міжнародних стандартів та оперативними можливостями для роботи в дедалі небезпечнішому світі.
Проте заступник голови ПКГр Константін фон Нотц (Зелені) розкритикував затримки: парламент досі не отримав пропозиції щодо нового закону. «До терміково необхідної комплексної реформи нам досі дуже далеко», — заявив він. Такий стан речей «жодним чином не відповідає» актуальним загрозам.
ШІ і квантові обчислення: можливості та ризики
У рамках власного «Форуму інноваційних технологій» науковці БНД за допомогою ШІ та квантових обчислень розробляють сучасні системи розвідки. ШІ вже допомагає аналізувати супутникові знімки й виявляти взаємозв'язки між явищами.
Водночас розвиток квантових комп'ютерів становить серйозну загрозу в галузі кібербезпеки: через кілька років вони можуть навчитися зламувати шифрування, яке сьогодні вважається надійним. Для розвідувального співтовариства, чия робота дедалі більше спирається на дані, це стало б катастрофою.