Від «держави у смартфоні» до цифрового суверенітету: як Україна продовжує технологічну та суспільну трансформацію попри конфлікт, вже зараз будуючи майбутнє
BFMTV | 20 лютого 2026
Попри війну, Україна здійснює виняткову цифрову трансформацію, розгортаючи застосунок Diia для спрощення державних послуг і навчання. Цей проєкт втілює концепцію «агентної держави», де штучний інтелект безпосередньо підтримує кожного громадянина.
Навіть під бомбами Україна прискорює цифрову трансформацію: завдяки Diia та Diia.Education мільйони громадян отримують доступ до державних послуг і можливостей для навчання, перетворюючи цифровізацію на інструмент суверенітету та відбудови.
Кілька сотень тисяч мобілізованих військових, десятки тисяч убитих або переміщених цивільних, бомбардовані міста, постійні відключення електроенергії, масовий відтік найдієздатнішого населення — війна в Україні глибоко підірвала країну, знищуючи інфраструктуру й людський капітал. І все ж, у вирі цього хаосу, намітився зворотній рух. Під тиском нагальної необхідності Україна форсованими темпами прискорила свою цифрову трансформацію.
Це зухвалий крок — адже цифровізація держави та перекваліфікація кадрів навіть у мирний час є складними й вимогливими завданнями. З моменту широкомасштабного вторгнення Росії уряд будь-якою ціною продовжує реалізовувати амбіцію, сформульовану президентом Зеленським: побудувати «державу у смартфоні».
З розвитком штучного інтелекту ця концепція еволюціонувала в ідею «агентної держави», здатної передбачати потреби громадян. Стратегія базується насамперед на Diia — суперзастосунку, що централізує понад 160 державних послуг. Він дозволяє здійснювати адміністративні процедури, отримувати допомогу та користуватися ресурсами для підприємців.
За офіційними даними, сьогодні ним користуються 60% українців віком від 18 до 70 років — це на 24% більше, ніж у 2021 році. Крім того, деякі інноваційні функції, як-от онлайн-шлюб, здобули застосунку міжнародне визнання — зокрема, від журналу Time у 2024 році.
Освіта і національна безпека
Екосистема не обмежується адміністративними послугами. Завдяки Diia.Education, запущеній у 2023 році за грантом Google.org, Україна також зробила ставку на безперервне навчання. Безкоштовна платформа налічує близько трьох мільйонів користувачів і демонструє «рівень завершення курсів 75%» — значно вищий від галузевих стандартів.
Крім того, дослідження, опубліковані Києвом, фіксують значне зростання цифрових компетенцій у 2023 та 2025 роках. Громадяни можуть отримувати сертифікати, вдосконалювати навички роботи з онлайн-інструментами або розглядати можливість зміни професії.
До того ж цифрова культура стала питанням національної безпеки. Протягом десятиліття Україна є полігоном для російських кібератак. На думку Джеремії Фаулера, співзасновника Security Discovery і дослідника у сфері кібербезпеки, «людський фактор залишається найслабшою ланкою будь-якої стратегії кіберзахисту». Навчання громадян розпізнавати шахрайські посилання чи підозрілі програми є тому першою лінією захисту.
Умови воєнного часу
Уся ця екосистема розвивалася попри ракетні удари, відключення електроенергії та мобілізацію. Diia.Education сьогодні інтегрована в національні платформи зайнятості та спирається на понад 5000 офлайн-центрів навчання, що гарантує доступ до знань навіть у районах з обмеженим інтернетом.
Паралельно програми для бібліотекарів полегшують залучення до цифрового світу найбільш віддалених від нього верств — зокрема, літніх людей, — а навчальний контент транслюється на національному телебаченні.
На відміну від багатьох західних моделей, часто розрізнених між приватними ініціативами та разовими партнерствами, Україна обрала послідовну й централізовану стратегію під керівництвом держави, засновану «на тісній співпраці між різними учасниками галузі». Мета — не замінити ринок і не конкурувати з ним, а навпаки: структурувати, розширювати та стимулювати його розвиток на тривалий термін.
Зрештою, ця інвестиція в людський капітал спрямована на створення замкненого кола: краще підготовлене населення отримує доступ до більш кваліфікованої зайнятості, генерує більший дохід і зміцнює економічну стійкість країни. Таким чином, навіть у розпал війни цифровізація утвердилася не лише як повсякденний адміністративний інструмент, але і як стратегічний важіль суверенітету.
Передусім вона вже готує майбутнє: структуруючи компетенції, модернізуючи державу та зміцнюючи людський капітал, Україна закладає цифровий фундамент своєї майбутньої відбудови.
Джерело: BFMTV