«Це моя війна»: українець із Сум допомагає батьківщині з Касселя
«24 лютого — сумний день», — говорить Андрій Катрич. Четверта річниця повномасштабного вторгнення Росії в Україну — особлива дата для цього 39-річного українця, який нині мешкає в Касселі. «23 лютого я ще прикручував останню полицю у щойно відремонтованій ванній кімнаті, а вже о четвертій ранку наступного дня почалася війна».
Тоді він жив із дружиною та шістьма дітьми в Сумах — лише за 30 кілометрів від російського кордону. Вже о шостій ранку вулицями міста проїхали ворожі танки. «Це був шок. Спочатку ми взагалі не знали, що робити». Люди стояли в чергах у магазинах, банкомати перестали видавати готівку — паніки не було, але й ясності теж.
Перші місяці Катрич залишався в Сумах і волонтерив: евакуював родини з дітьми та людей з інвалідністю, доставляв продукти й ліки до будинків для літніх та дитячих будинків у місті та околицях. Від мобілізації його звільнили — він батько більше трьох дітей.
У серпні 2022 року разом із дружиною та чотирма молодшими дітьми він виїхав до Німеччини. Двоє дорослих дітей лишилися в Сумах: донька працює лікарем, син — водієм швидкої допомоги. «Ситуація там дуже складна: морози без опалення, електрика лише дві-три години на день, постійні обстріли та атаки дронів». Діти рідко розповідають подробиці — щоб не хвилювати батьків.
Повертатися на батьківщину Катрич поки що не планує — занадто небезпечно так близько до кордону. У Касселі сім'я добре інтегрувалася, хоч це і коштувало великих зусиль. Маючи вищу освіту та власну будівельну компанію в Україні, зараз він працює водієм у лабораторії та самостійно готується до мовного іспиту рівня C1 — вивчати німецьку почав ще в потязі дорогою до Німеччини.
Разом із командою однодумців Катрич заснував у Касселі українсько-німецьку асоціацію «Der Kreis — Kassel». За два роки вони вже надіслали в Україну кілька машин швидкої допомоги, евакуаційні та пожежні автомобілі, медичне обладнання, ліки й надруковані на 3D-принтері вироби — зокрема медичні шини та таблетниці. Минулої ночі він щойно повернувся з Норвегії, де придбав черговий транспортний засіб — значно дешевше, ніж у Німеччині.
«Багато моїх друзів і колег — на фронті. Багато загинули. Мій обов'язок — допомагати звідси. Це моя війна», — говорить він. Катрич переконаний: Росію треба поставити на коліна економічно — заради безпеки не лише України, а й усієї Європи. «Лише за 1200 кілометрів від нас вирує війна — просто біля воріт Європи. Ми повинні триматися разом, щоб залишатися людьми і зрушити великі справи з місця».
Джерело: N-Tv