Боксерський поєдинок, якого світ ще не бачив
Кажуть, що в боксі перемагає робота ніг. В Україні цей вислів набув нового, глибокого значення.
У суботу двоє українських ветеранів війни вступили в бій на протезах ніг у тому, що організатори назвали першим у світі змаганням між бійцями-двічі ампутантами. Упродовж трьох двохвилинних раундів на арені в Броварах, за межами Києва, поєдинок знайшов свій власний ритм.
Звичайного циркулювання рингом було менше. Рухи — виважені, кожен крок ретельно розраховувався, поки боксери шукали рівновагу. Та коли важковаговики знайшли баланс, обміни ударами стали цілком знайомими будь-якому шанувальнику боксу: спалахи джебів, короткі комбінації вибуховими серіями.
Евакуація під час повітряної тривоги
Раніше публіку було змушено покинути арену через сигнал повітряної тривоги — Росія атакувала Україну того ж дня. Після відбою люди повернулися до видовища, якого ніколи не бачили, і спершу не знали, як реагувати. Але незабаром зал вибухнув оплесками — не стільки за удари, скільки за бійців, які щоразу підіймалися знову.
«Україна та її люди подолають це»
«Я займаюся боксом, щоб нагадати людям: попри все, Україна та її люди подолають це», — сказав Артем Хребет на зважуванні напередодні поєдинку.
Хребет, відомий за військовим позивним Гризлі, втратив обидві ноги на сході України — в Луганській області — після потрапляння під артилерійський вогонь на початку повномасштабного російського вторгнення 2022 року.
«Нам не потрібна жалість. Навіть після таких серйозних травм, як моя, життя продовжується. Дайте нам можливості та ресурси — і ми зробимо решту», — підкреслив він.
Масштаби реабілітації: понад 100 000 ампутацій
Україна стоїть перед колосальним завданням реабілітації поранених після років бойових дій в окопах і на мінних полях. Оцінки різняться, однак українські посадовці та міжнародні організації зазначають: більше ніж 100 000 людей втратили кінцівки з початку повномасштабного вторгнення.
Взявши слово біля рингу, Скотт Велч, колишній британський чемпіон у важкій вазі, зазначив, що бокс — багаторічне джерело національної гордості України, сформоване чемпіонами, зокрема братами Кличками та Олександром Усиком, — може відіграти важливу роль у реабілітації ветеранів.
Понад десять років Велч просуває ідею боксу для ампутантів — так званого адаптивного боксу, що зазвичай практикується з сидячого положення в інвалідних візках.
«В Україні так багато ветеранів, які починають нове життя, новий розділ, — сказав він. — Бокс будує їхню впевненість, допомагає психіці. Це дає відчуття непереможності».
«Хотів перевірити себе»
У суботу двоє інших українських ветеранів також змагалися в боксерському поєдинку з інвалідних візків — Велч та його команда спеціально привезли візки з Великобританії.
Та для Хребета і його суперника Михайла Дробоценка принциповим було піти далі — вийти на ринг на протезах. «Я хотів перевірити себе й показати іншим хлопцям, своїм побратимам: попри серйозні травми, можна продовжувати жити й вдосконалюватись», — сказав Дробоценко, колишній боєць українського спецназу, який втратив ноги після підриву на міні.
Він описав місяці підготовки як виснажливі. «На протезах, коли немає коліна, функціональність і рівновага, звісно, інші. У боксі чимало сили йде від ніг — тому доводиться адаптуватись. Більше покладаєшся на корпус, б'єш від тіла».
Спорт як психологічне звільнення
Обидва бійці розповіли, що спорт став для них формою психологічного звільнення та повернення відчуття мети.
«Тренування допомогло заспокоїти все інше. Це дає фокус, структуру й певну подобу нормальності», — сказав Хребет, який відкрито говорить про проблеми з психічним здоров'ям після травми. «Бувають моменти, коли навіть забуваєш, що в тебе немає ніг. Для мене це — терапія».
«Обидва — чемпіони в житті»
Побратерство між бійцями було очевидним: на зважуванні — жодних звичних провокацій чи хвастощів. Та щойно розпочався поєдинок, обидва чоловіки дали зрозуміти: вони прийшли перемагати.
«Адаптивний бокс зазвичай не передбачає переможця й переможеного, — розповів Ігор Фаніан, тренер бійців і один з організаторів поєдинку. — Але хлопці ясно дали зрозуміти, що хочуть перемоги. Постійно питали, чому має бути технічна нічия. Їм потрібна була додаткова мотивація».
«Обидва — чемпіони в житті. Пояс отримає лише один».
Перемога Хребета і прохання про реванш
У третьому раунді Дробоценко частіше втрачав рівновагу під ударами Хребета. Він втратив ноги вище, ніж суперник, що дало Хребету перевагу у стабільності — невідворотна реальність боксу на протезах, де характер кожної травми по-різному впливає на баланс.
Коли пролунав фінальний дзвоник, Хребет був оголошений переможцем і отримав чемпіонський пояс ветеранів України.
У роздягальні Дробоценко не шукав виправдань. Його думки вже були про наступний бій. «Прошу реванш, — сказав він. — Зі мною ще не все закінчено».