Чотири роки війни: у Гессені досі проводять пікети пам'яті
Попри те що наступного вівторка, 24 лютого, виповниться рівно чотири роки від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, у Гессені не припиняються пікети пам'яті. На громадських майданчиках лунають промови, молитви за мир, подекуди — жива музика. У деяких містах заходи відбуваються без перерви з перших днів війни.
Пікети пам'яті по всьому Гессені
Ахім Крайс, один із засновників зібрань у Фрайґеріхті в районі Майн-Кінціґ, розповів, що вони відбуваються «безперервно кожного вівторка» з моменту нападу Росії 24 лютого 2022 року — щоразу за участі 20–40 осіб. Наступного вівторка, у четверту річницю, заплановане вже 209-те зібрання.
В Ерцгаузені в районі Дармштадт-Дібург, за словами організатора Маркуса Буланже, раз на рік проводиться пікет пам'яті за участі близько 70 осіб — цього разу також у вівторок.
У Касселі місцевий «Союз миру» (Friedensbündnis) організував понад 100 таких акцій — спочатку щотижня, а приблизно з кінця 2022 року переважно раз на два тижні, зазвичай із 10–20 учасниками.
В Ельтвіллі в Рейнґау у суботу, 21 лютого, планувалося 60-те зібрання пам'яті «проти антигуманної війни проти українського народу» — з виступом українського хору з Бад-Кройцнаха.
«Ми заснували пікет у перші дні війни, бо відчували: люди цього потребують», — каже організатор із Фрайґеріхту Ахім Крайс. Тоді він не міг уявити, що війна увійде вже в п'ятий рік. Іноді ловить себе на думці «ну ось знову пікет» — але вважає важливим постійно нагадувати, «хто є агресором в Україні».
«Ми всі тут можемо вважати себе дуже щасливими — завдяки демократії, свободі слова й добробуту, в якому живемо. І ми хочемо раз на тиждень думати про людей в Україні, які змушені страждати від цієї нелюдської війни або й віддавати своє життя», — додає він.
Від протесту до практичної допомоги
Організатор із Ерцгаузена Буланже хоче нагадати, що сталося в день нападу Росії чотири роки тому «і яке горе ця війна принесла дотепер». Фотографії й відео зібрань надсилаються друзям у побратимське українське місто Іванячі — «як знак солідарності та підтримки».
Касельський «Союз миру», за словами організатора Ульріха Шмідта, «свідомо не стає на жодну зі сторін» — і виступає «за все, що сприяє припиненню воєн, поважанню міжнародного права замість права сили та насильства, за дипломатію замість воєнної істерії».
Поряд із протестними акціями пікети часто переростають у пряму допомогу. У Фрайґеріхті регулярно збирають пожертви — вже близько десяти генераторів було відправлено в Україну. В Ерцгаузені щорічно організовують «приблизно два великих гуманітарних конвої вантажівками по 40 тонн в Україну».
Джерело: Stern.de