Росія повертається на Паралімпіаду: ветерани прицілилися на ігри 2028 року
Вперше за 12 років Росія виступає на Паралімпійських іграх 2026 року під національним прапором — і це попри триваючу повномасштабну війну проти України та систематичні допінгові скандали, що колись призвели до відсторонення.
Міжнародний паралімпійський комітет (МПК) поновив членство національних паралімпійських комітетів Росії та Білорусі після голосування на Генеральній асамблеї 27 вересня 2025 року. Незважаючи на пропуск відбіркових змагань, спортсмени обох країн отримали індивідуальні ліцензії — шість для Росії та чотири для Білорусі.
«Немає жодного виправдання для МПК допускати Росію та Білорусь, поки вторгнення в Україну триває», — заявив генеральний директор організації Global Athlete Роб Келер. — «МПК має кров на руках за те, що допустив це».
Ветерани війни проти України вже планують взяти участь у Паралімпійських іграх 2028 року в Лос-Анджелесі. Президент МПК Ендрю Парсонс не виключив їхньої участі, зазначивши, що паралімпійський рух пропонує «другий шанс» — незалежно від минулого учасника «на полі бою». Лише воєнні злочини він назвав окремим питанням.
Як Росія та Білорусь повернули своє місце
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну МПК відсторонив російських і білоруських паратлетів від Паралімпіади 2022 року. Ще до того — починаючи з 2016-го — росіяни виступали під нейтральним статусом через викриття державної допінгової програми.
У 2023 році обмеження частково пом'якшили: атлети з Росії та Білорусі змогли виступати в нейтральному статусі на літніх Паралімпійських іграх 2024 року в Парижі. Проте менш ніж за шість місяців до зимових ігор 2026 року членам МПК не вдалося набрати голосів для продовження відсторонення — і обидві країни були повністю поновлені у правах.
Президент Російського паралімпійського комітету Павло Рожков відкрито пов'язав це рішення з дипломатичним тиском Кремля. «Ця перемога стала можливою завдяки величезній політичній та дипломатичній роботі, яку провів президент Росії Володимир Путін із країнами Азії, Латинської Америки та Африки», — заявив він у ефірі Match TV.
Додатковим чинником стало рішення Спортивного арбітражного суду (КАС) у грудні 2025 року: Росія та Білорусь успішно оскаржили заборону Міжнародної федерації лижного спорту та сноубордингу, що відкрило шлях їхнім атлетам до Мілано Кортіни 2026.
Президент Українського паралімпійського комітету Валерій Сушкевич наголосив: виступаючи під національним прапором, Росія фактично репрезентує незаконно окуповані українські території. «Вперше в історії паралімпійського руху склалася ситуація, коли учасник представляє Росію разом із незаконно окупованими територіями України», — сказав він.
На знак протесту 16 із 56 країн-учасниць, включно з Україною, збойкотували церемонію відкриття. Президент МПК Парсонс заявив, що це рішення «не може бути скасоване».
Від окопів до стартової лінії
Цього року до збірної Росії ще не увійшли паратлети, які воювали в Україні, однак багато хто вже готується до Паралімпіади 2028 року. Росія відкрито заохочує ветеранів до участі у паралімпійському русі: за словами Рожкова, понад 500 ветеранів входять до регіональних паралімпійських команд, 30 — до національної.
Розслідування «Суспільного» встановило, що 33-річний Антон Бушмакін із Краснодарського краю, який добровільно воював в Україні і у 2023 році втратив обидві ноги на міні поблизу Авдіївки, нині є членом регіональної паралімпійської команди з веслування. У 2026 році він знявся у пропагандистському фільмі «Продовжуй крокувати вперед». «Як тільки ситуація зміниться — я буду готовий. Готовий змагатися під своїм прапором, під гімн, і перемагати», — заявив він.
МПК не вважає участь у війні проти України підставою для відсторонення від змагань. Сушкевич у відповідь нагадав про задокументовані воєнні злочини: навмисні вбивства мирних жителів і сексуальне насильство на окупованих територіях. «Паралімпійський комітет Росії включає до свого складу вбивць мирних громадян. У що ж ми перетворюємо паралімпійський рух?» — запитав він.
Президент організації Global Rights Compliance Вейн Джордаш зазначив, що Україна та інші члени або спонсори МПК можуть чинити тиск на комітет і поза межами офіційних механізмів — зокрема через Національні контактні пункти ОЕСР з питань відповідальної ділової практики, якщо дії МПК порушують зобов'язання у сфері прав людини. «Важко уявити, як МПК міг би захистити себе в цих провадженнях», — зазначив юрист.
Джерело: Globalrightscompliance