Від Хмельницького до паралімпійської вершини
35-річна американська пара-атлетка Оксана Мастерс зібрала колекцію з 21 паралімпійської медалі, виступаючи у пара-велоспорті, пара-веслуванні, пара-лижних гонках і пара-біатлоні. Після чергових золотих нагород на зимових іграх у північноіталійському Тезері — включно з переконливою перемогою у спортивній гонці на 10 кілометрів сидячи — вона підтвердила статус однієї з найвидатніших паралімпійських атлеток в історії.
Мастерс народилася 1989 року в українському місті Хмельницький. Вроджені вади розвитку — ймовірний наслідок Чорнобильської катастрофи — змусили рідних відмовитися від неї ще в пологовому будинку. Сім із половиною років вона провела в системі дитячих будинків, де зазнавала голоду та насильства. «Багато людей не хочуть вірити в те, що відбувається в деяких дитячих будинках України. Але вони мають повірити. Там трапляються жахливі речі», — пише вона у мемуарах «The Hard Parts».
Переломним став 1997 рік: американка всиновила Оксану й привезла її до США. У 13 років дівчина починає займатися веслуванням і відкриває для себе зцілювальну силу спорту. «Спорт допоміг мені знайти себе, по-новому відкрити себе в позитивному ключі та переписати свою історію», — розповідає Мастерс.
Паралімпійська кар'єра розпочалася 2012 року бронзою в Лондоні. Відтоді — сім золотих медалей на зимових іграх і чотири на літніх. Попри це Мастерс визнає, що страх і хвилювання не зникли. «Коли я стою на стартовій лінії, то дуже нервую. Але в ту мить, коли починає цокати годинник, я знаю, навіщо роблю це — і це допомагає», — каже вона.
Незважаючи на травматичне дитинство, спортсменка досі відчуває глибокий зв'язок з Україною й уболіває за українських пара-атлетів, які також виступають в Італії попри триваючу російську агресію. «Я на сто відсотків почуваються американкою й українкою. Я борюся й заради них», — каже Мастерс.
Джерело: Faz