<p>За даними <em>Frankfurter Allgemeine Zeitung</em>, <a href="https://deepconcern.news/tag/зеленський/">Зеленський</a> замінив головнокомандувача армії <a href="https://deepconcern.news/tag/сирський/">Олександра Сирського</a> не стільки через тиск вулиці, скільки через відверту демонстрацію нелояльності всередину збройних сил. Коли кілька воєначальників публічно проводжали звільненого міністра оборони <a href="https://deepconcern.news/tag/федоров/">Михайла Федорова</a> зворушливими промовами, це оголило: розкол ішов не між армією і міністерством — він ішов крізь саму <a href="https://deepconcern.news/tag/армія/">армію</a>. Перед таким сигналом президент не міг залишити Сирського на посаді.</p><h2>Новий командувач — і стара вимога</h2><p>Новий головнокомандувач <a href="https://deepconcern.news/tag/драпатий/">Михайло Драпатий</a> — один із тих офіцерів, хто відкрито пошкодував за Федоровим. Разом з ним вони тривалий час виступали за реформи в армії. Його призначення задовольняє одну з вимог київських демонстрантів — але тільки одну.</p><p>Щоб загасити політичну кризу, Зеленський мусить повернути Федорова до команди з реальними повноваженнями. Інакше причина конфлікту залишиться: система, де реформатори зіштовхуються з кліками, укоріненими в старих структурах.</p><p>Питання не суто кадрове. Доля Федорова — лакмусовий папір для ширшого вибору: чи готовий президент дати простір тим, хто штовхає армію вперед, чи знову закрити коло?</p>