Єврокомісія посилює тиск на Україну щодо прийняття кількох ключових реформ, які мали бути затверджені торік, — аби залучити більше фінансування ЄС та наблизитися до членства в блоці.
Лист Марти Кос до Стефанчука
У недавньому листі до голови парламенту України Руслана Стефанчука комісар ЄС з питань розширення Марта Кос зазначає, що існує «кілька важливих проектів законів, які наразі розглядаються».
«Ці реформи не тільки підтримують шлях України до вступу до ЄС, але й є частиною Плану України, який є основою для виділення фінансової допомоги за Механізмом України», — йдеться в листі, з яким ознайомилася RFE/RL.
Угорщина блокує 90 мільярдів євро
Угорщина наразі блокує кредит у розмірі 90 мільярдів євро (104 мільярди доларів) для Києва на 2026 та 2027 роки, первинно узгоджений лідерами ЄС у грудні. Це створило кредитну кризу для розореної війною країни: прогнози свідчать, що державна казна може вичерпатися вже у травні.
Водночас залишилися кошти з поточної структури кредитування — Механізму України. Наступний транш у розмірі 4 мільярдів євро (4,6 мільярди доларів) залежить від того, чи ухвалить Київ необхідні закони, коли парламент зберіться знову наприкінці квітня.
Вступ до ЄС і реформи під час війни
Крім фінансового питання, Будапешт протягом майже двох років блокує початок фактичних переговорів про вступ України до ЄС. У Брюсселі, однак, сподіваються, що принаймні деякі розділи переговорів можуть розпочатися після парламентських виборів в Угорщині 12 квітня.
Хоча президент України Володимир Зеленський прагне членства в блоці наступного року, мало хто у ЄС вважає це реалістичним, враховуючи політичний застій із 2024 року. Більшість держав-членів та Єврокомісія загалом позитивно оцінюють зусилля Києва щодо реформ в умовах війни.
Утім, кілька офіційних осіб ЄС на умовах анонімності висловили RFE/RL стурбованість можливим уповільненням темпу реформ. Невдала спроба Зеленського торік обмежити незалежність двох ключових антикорупційних органів розглядається як свідчення того, що не всі необхідні перетворення є політично простими.
11 законів і енергетичний сектор
Лист окреслює 11 законів, прийняття яких очікувалося ще у 2025 році. Брюссель передбачав, що два з них — оцифрування судових рішень та декларації про судову доброчесність — мали бути ухвалені вже у другому кварталі минулого року. «Ці закони допоможуть зміцнити довіру до судової системи як для українців, так і для міжнародних партнерів», — зазначила Кос.
Кілька законів стосуються реформ та лібералізації енергетичного сектора, який зазнавав постійних російських ракетних та дронових ударів протягом зими. Вони включають закони про опалення та дозвільну документацію для відновлюваних джерел енергії. «Реформи в енергетичному секторі допоможуть Україні швидше інтегруватися на європейський ринок електроенергії», — підкреслила комісар.
«Постійний прогрес допоміг би зберегти імпульс реформ, наблизити Україну до членства в ЄС та досягти конкретних результатів для українців, — написала Кос. — Прийняття цих законів також подало б сильний сигнал усім державам-членам ЄС щодо незахитної прихильності України до виконання програми реформ».