Війна в Україні, запланований вивід американських військ і загроза з боку Росії — оборонні завдання ЄС невпинно зростають. Проте спільна стратегія досі не з'явилася.
Тиск тепер додає й Європарламент. «Усі думають виключно про національний егоїзм — і це в такому нагальному питанні, як оборона», — обурюється голова профільного комітету Марі-Агнес Штрак-Ціммерман. За її словами, держави досі не спромоглися створити навіть єдиний ринок для військових перевезень і обладнання — натомість продовжують дрібну самодіяльність.
Разом із ще 29 парламентаріями вона заснувала ініціативу за Європейський оборонний союз. Ключова теза звернення: треба будувати структури, що працюватимуть і без США. Ніхто не хоче паралельної структури до НАТО — але ті спроможності, які Вашингтон виводить із Європи, ЄС має бути здатний замістити самостійно.
Міністри оборони теж бачать безліч проблем
У будівлі Ради міністри оборони обговорювали схожий перелік: незадовільний стан більшості європейських армій, роздроблена оборонна промисловість, відсутність американських ракет середньої дальності в Німеччині. Понад рік тому держави-члени вирішили почати з промислової координації — вона могла б заощадити сотні мільярдів. Проте досі незрозуміло, де між вільним ринком і плановою економікою проходить допустима межа.
Каллас розчарована темпами співпраці
«Ми запросили промисловість пояснити, де вона бачить проблеми. Але загалом ми виробляємо надто мало», — сказала Верховний представник ЄС Кая Каллас після засідання. З боєприпасами і системами протиповітряної оборони є певний прогрес, однак потреба колосальна. «А щодо співпраці — я так само розчарована, як і ви тут у залі», — визнала вона.
Гроші є. Всі держави-члени суттєво збільшили витрати на оборону — Німеччина в першу чергу. Коли Єврокомісія виділила портфель оборони окремому комісару, здавалося, що й координація запрацює. Проте до пів трильйона євро, яких комісар Андріус Кубілюс зажадав на прискорення оборонної промисловості, Союз іще дуже далекий.
Ключові рішення відкладаються
Дискусія про Європейське оборонне агентство (EDA) на засіданні Ради лише побіжно згадувалася. Поза порядком денним залишилася і стаття 42.7 Договору про ЄС — про взаємну допомогу між державами-членами, яку деякі країни хочуть розвинути в повноцінний аналог Статті 5 НАТО.
Посли провели навчальне тренування, відпрацьовуючи за столом можливий алгоритм дій у разі кризи. «Ми виявили й проаналізували серйозні прогалини», — визнала Каллас. Але на рівні Ради міністрів це питання ще не обговорювалося — лише в найближчому майбутньому.
Відкритим залишається і питання, чи зможуть кораблі під мандатом ЄС у Червоному морі в майбутньому залучатися до охорони Ормузької протоки. Рішення не буде навіть протягом найближчих тижнів, повідомляють джерела в Комісії.
Зміна влади в Угорщині додала єдності
Єдиний швидкий прогрес відбувся там, де Віктор Орбан більше не блокує: перший транш кредиту Києву обсягом 90 мільярдів євро планується виплатити до кінця травня. Є й оптимізм щодо розблокування коштів Європейського фонду миру, з якого фінансується військова підтримка України.
«Важливо, що Європа тепер більше говорить в один голос», — заявив держсекретар Себастіан Гартман, який представляв міністра оборони Бориса Пісторіуса. Але для реальних кроків до загальноєвропейської оборони потрібне ще багато терпіння. «У Європі ніхто не біжить уперед — ми чекаємо, поки всі разом, повільно, крок за кроком, рушать у дорогу», — сказав один із членів нідерландської делегації журналістам на виході.