Єврокомісія запропонувала не надавати тимчасовий захист українцям, яким заборонено залишати країну через військові зобов'язання. Про це в п'ятницю заявив Магнус Бруннер, єврокомісар з внутрішніх справ та міграції.
Сам статус для українців збережеться, підкреслив Бруннер на зустрічі міністрів внутрішніх справ ЄС у Люксембурзі на початку червня. Але з'явиться нова умова.
Українці користуються тимчасовим захистом у ЄС з березня 2022 року, коли Росія повномасштабно вторглася в країну. Статус діє до початку березня 2027 року і потребує продовження. Від статусу біженця він відрізняється тим, що є тимчасовим і не передбачає індивідуального розгляду справ.
Пропозицію сформульовано в гендерно нейтральних термінах, але на практиці вона зачепить чоловіків від 23 до 60 років — саме ця категорія підпадає під заборону виїзду через мобілізаційні зобов'язання. Нові правила не поширюватимуться на тих, хто вже перебуває в ЄС, і набудуть чинності лише після схвалення Радою ЄС та публікації в Офіційному журналі Євросоюзу.
За даними Євростату на 31 березня, у країнах ЄС під тимчасовим захистом перебуває 4,33 мільйона українців. Найбільше — у Німеччині: 1,3 мільйона (29,4%). Далі — 950 000 у Польщі (22,2%) та 380 000 у Чехії (8,8%). Трохи більше чверті від загального числа — дорослі чоловіки.
Майкл О'Флаерті, комісар Ради Європи з прав людини, розкритикував пропозицію. Він висловив занепокоєння тиском на механізми тимчасового захисту та обмеженням доступу для чоловіків призовного віку, назвавши нинішній момент часом «більшої солідарності, а не меншої».
ЄС обґрунтував ініціативу тим, що саме Україна звернулася з таким запитом: Київ законно покладає на громадян військові зобов'язання для захисту держави. Бруннер зазначив, що пропозицію підготовлено у взаємодії з державами-членами.
Позиції держав-членів
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт виступив за скасування автоматичного захисту для чоловіків призовного віку, але наполіг на збереженні для них права подавати заявки на притулок. Його підтримав австрійський міністр Герхард Карнер, який «дуже рішуче» підтримав цю позицію.
Скептично до змін поставився міністр Естонії Ігор Таро. Він запропонував продовжити чинну систему без змін і виключень, але провести консультації з Києвом.
Добріндт також зауважив, що дискусію підживлює зростання кількості прибульців призовного віку з України за останні місяці.
Контекст і позиція Зеленського
Чоловікам від 23 до 60 років загалом заборонено залишати Україну. Призовний вік — з 18 років, але примусово залучати до служби можна лише після 25. Минулого літа Київ дозволив виїжджати чоловікам 18–23 років, що спровокувало сплеск виїздів за кордон.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц неодноразово закликав Київ закрити цей виїзд. Під час квітневого візиту до Берліна президент Володимир Зеленський погодився: повернення чоловіків призовного віку відповідало б інтересам армії. «Врешті-решт це питання справедливості», — сказав він.
Тепер пропозицію Єврокомісії має схвалити більшість держав-членів. Міністри ЄС зазначали, що в минулому подібні рішення ухвалювалися «дуже швидко».