Андрій Єрмак, колишній керівник Офісу президента України, перебуває під вартою з четверга. Щоб вийти на волю, він потребує застави у 2,72 мільйона євро — станом на п'ятницю вдень зібрано понад 865 тисяч, до потрібної суми бракує близько 1,9 мільйона. У суді Єрмак заявив, що власних коштів немає і розраховує на допомогу близьких. Якщо суму зберуть, він зможе покинути СІЗО, але залишатиметься в Києві й носитиме електронний браслет.
Посаду Єрмак залишив наприкінці листопада 2025 року після обшуків у його квартирі, які провели детективи НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП). У понеділок обидва відомства оголосили підозру: Єрмак нібито входив до групи, яка відмила 8,9 мільйона євро під час будівництва вілл на південь від Києва. Кожному підозрюваному загрожує до 12 років ув'язнення.
Міндічгейт переходить у нову фазу
Справа вписується в Міндічгейт — найбільший корупційний скандал з початку повномасштабного вторгнення. Минулої осені в рамках операції «Мідас» НАБУ та САП оприлюднили перехоплені розмови про хабарі на суму близько 86 мільйонів євро в енергетичному секторі: підрядників нібито примушували платити до 15% від вартості держконтрактів. Тімур Міндіч, якого слідство вважає головою угруповання, ще до оголошення підозри виїхав за кордон — за наявними даними, зараз перебуває в Ізраїлі. Натомість колишній міністр енергетики Герман Галущенко досі під вартою.
У публічно розкритих записах голос Єрмака не звучав. Учасники прослуханих розмов спілкувалися під псевдонімами; один із них — «Алі Баба» — нібито належить людині з ініціалами А.Б.Є.
Будівництво чотирьох вілл у передмісті Козин пов'язує Єрмака з колишнім віцепрем'єром Олексієм Чернишовим. Про цей зв'язок ще влітку 2025 року, до появи «плівок Міндіча», писало видання Bihus. «Українська правда» з кінця квітня публікує нові матеріали, посилаючись на розшифровки додаткових перехоплень. З них нібито випливає: один будинок належить Чернишову, другий — Міндічу. Імена власників двох інших не розкриваються. Одного нібито звуть «Андрій», іншого — «Вова».
Fire Point: ставки на фронті
Паралельно справа зачіпає Fire Point — головного українського виробника ударних дронів середньої та великої дальності. Моделі FP-1 і FP-2 застосовуються майже в 70% ударів по цілях на окупованих територіях і в атаках углиб Росії; крилата ракета FP-5 («Flamingo») і балістичні ракети FP-7 та FP-9 також виготовлені цим підприємством.
Ще торік з'явилися підозри, що Міндіч є співвласником Fire Point. Компанія це заперечує. Але в одній із нібито розшифрованих розмов — між Міндічем і тодішнім міністром оборони, нині секретарем РНБО Рустемом Умєровим — Міндіч обговорював компанію й вживав займенник «ми». Якби зв'язок між Міндічем і Fire Point довели в суді, «всю продукцію Fire Point фактично довелося б виключити із закупівель», — заявив Kyiv Independent з посиланням на антикорупційного аналітика Міноборони Юрія Гудименка. НУО вимагають перевірки компанії аж до можливої націоналізації.
Зеленський мовчить
Президент поки що не коментує справу — так само він поводився минулої осені, тижнями уникаючи реакції на вимоги відсторонити Єрмака. Тоді Зеленський вдався до кадрових змін: наступником Єрмака призначив начальника розвідки Кирила Буданова, міністром енергетики — колишнього прем'єра Дениса Шмигаля, міністром оборони — Михайла Федорова, колишнього міністра цифрової трансформації.
Але тінь лягає ширша. Влітку 2025 року Зеленський намагався підпорядкувати НАБУ та САП Генеральній прокуратурі — закон, прийнятий у прискореному режимі, спровокував перші протести з початку повномасштабної війни і жорстку реакцію ЄС. Під тиском парламент ухвалив новий закон і відновив незалежність антикорупційних органів. Репутаційний збиток залишився — і Зеленськомy, чиї дії важко пояснити без підозр у конфлікті інтересів, і парламенту, який за короткий час ухвалив два закони з протилежним змістом.
Нові підозри щодо Єрмака дають матеріал усім, хто хоче зображати Україну структурно корумпованою державою. Цю тему кілька днів активно розкручують російські медіа. Опозиція в парламенті вимагає відповідей.
Катаріна Матернова, керівниця представництва ЄС у Києві, дивиться на це інакше: те, що колишній керівник Офісу президента постав перед судом попри воєнний стан, свідчить — антикорупційні органи функціонують. НАБУ і САП підтверджують: Зеленський підозрюваним у цих справах не є. Автентичність транскриптів, опублікованих «Українською правдою», відомства ні підтвердили, ні спростували.
Проте незалежно від результатів справи Зеленський ризикує понести довгострокові репутаційні втрати. З 2019 року він систематично призначав на ключові посади людей зі свого оточення — і систематично стикався з тим, що вони або не справлялися з роботою, або ставали фігурантами корупційних справ. Що Єрмак виявився неправильним вибором на роль першої людини в Офісі президента — цей докір не зніме жоден вирок.