В Україні дедалі голосніше лунають вимоги провести нові вибори. Президентський і парламентський терміни давно минули — і це дає опонентам Зеленського привід ставити під сумнів його легітимність. Але організація голосування в умовах активних бойових дій ставить перед країною практично нерозв'язну задачу.
Головна перешкода — безпека. Росія свідомо б'є по місцях, де збираються люди: по ринках, вокзалах, школах і лікарнях. Виборчі дільниці — очевидна ціль. Будь-яка масова явка означає масову вразливість.
На цьому тлі дедалі частіше звучить пропозиція: перенести вибори в онлайн. Технічно це можливо. Але вже при ближчому розгляді переваги розчиняються.
Чому онлайн не рятує
Перша проблема — верифікація. Під час масових переміщень населення і мільйонів біженців за кордоном встановити, хто голосує і де він перебуває, надзвичайно складно. Частина виборців живе на окупованих територіях, де Росія контролює інтернет-інфраструктуру і може відстежувати будь-яку активність.
Друга проблема — довіра. Кіберзахист онлайн-голосування складно зробити прозорим для рядового виборця. Якщо людина не може особисто перевірити процедуру, результат легко оскаржити — незалежно від того, були фальсифікації чи ні. Саме цим і скористаються ті, кому підсумки виборів не сподобаються.
Третя — питання демократичної легітимності. Вибори під час війни, без мільйонів вимушено переміщених виборців і за суттєвих обмежень свободи зібрань — це вибори зі знаком питання. Навіть якщо технічно все пройде чисто, їхня легітимність залишатиметься вразливою.
Дискусія про вибори в Україні — не про те, коли їх провести. Вона про те, як взагалі забезпечити демократичне представництво в країні, де кожне скупчення людей може стати ціллю для ракети.