Парламентські вибори у Вірменії стали справжнім геополітичним тестом: невелика кавказька держава обирає між зближенням з ЄС і поверненням до орбіти Москви. На кону — майбутнє країни, яку Росія ще донедавна вважала надійним союзником.

Пашинян проти проросійської опозиції

Прем'єр-міністр Нікол Пашинян, при владі з 2018 року, веде кампанію під гаслом продовження євроінтеграційного курсу. Його партія «Цивільний договір» лідирує в опитуваннях із 32 відсотками. Головний суперник — проросійський мільярдер Самвел Карапетян із партією «Сильна Вірменія»: він критикує Пашиняна за «безоглядне просування» на Захід. Дві головні опозиційні партії разом набирають лише дев'ять відсотків.

Відкритим залишається питання, чи здобуде «Цивільний договір» дві третини місць у парламенті. Це необхідно для проведення конституційної реформи, якої вимагає мирний договір з Азербайджаном.

Нагірний Карабах змінив усе

Поворотним моментом стала втрата Нагірного Карабаху: у вересні 2023 року Азербайджан провів військовий наступ проти заселеного вірменами ексклаву, і дислоковані там російські «миротворці» не втрутилися. Слідом 100 000 етнічних вірмен були змушені покинути регіон — їхнє переселення й досі відчувається в країні з трьома мільйонами жителів.

Розчарування Росією відтоді стало відкритим. Два роки тому Вірменія вийшла з ОДКБ — очолюваного Москвою військового блоку. Пашинян при цьому наголошує, що не прагне повного розриву з Росією, однак курс на ЄС залишається незмінним.

Кремль погрожує «українським сценарієм»

Реакція Москви — роздратована. Путін порівняв євроінтеграційні прагнення Єревану з прозахідним курсом України, стверджуючи, що саме він «спровокував» російську агресію 2022 року. Вірменія, за словами Путіна, мусить вибирати між ЄС і Євразійським економічним союзом — поєднати обидва курси неможливо.

Аналітики фіксують масштабні дезінформаційні кампанії та спроби втручання у вибори: хакерські атаки, фейки і прокремлівські наративи намагаються зобразити зближення із Заходом як загрозу безпеці. Підтримку Пашиняну натомість висловили і США — президент Трамп назвав його «чудовим другом і лідером», пообіцявши «повну підтримку» — і Євросоюз.

Демократичний послужний список під питанням

Попри очікувану перемогу, Пашинян стикається і з внутрішньою критикою. Прийшовши до влади 2018 року з обіцянкою зламати олігархічну систему, він за вісім років накопичив власний демократичний борг: правозахисники та опозиція фіксують відкат у демократичному розвитку. Яким виявиться виборчий мандат — покаже підрахунок голосів.