Латвія опинилася в урядовій кризі після серії інцидентів із дронами, що збилися з курсу та впали на її територію. Ліволіберальна партія «Прогресивні» оголосила про вихід із правлячої коаліції прем'єр-міністерки Евіки Силіньї — через кілька днів після вимушеної відставки міністра оборони Андріса Спрудса.
Уряд члена ЄС і НАТО залишився без парламентської більшості: до нього тепер входять лише ліберально-консервативна партія Силіньї «Яунā Вьєнотіба» та «Союз зелених та селян». До виборів — п'ять місяців.
«Нинішня прем'єр-міністерка не має дев'яти голосів «Прогресивних»,» — заявив лідер партії Андріс Суваєвс після зустрічі фракції з Силіньєю в Ризі. Він закликав президента Едгарса Рінкевічса розпочати консультації щодо формування нового уряду. Водночас «Прогресивні» поки що не відкликатимуть своїх міністрів.
Відставка під тиском
Суперечка розгорілась навколо відставки Спрудса. Представник «Прогресивних» пішов у відставку в неділю під тиском Силіньї — після чергових інцидентів із дронами у повітряному просторі країни, що межує з Росією та Білоруссю. Прем'єр-міністерка хоче призначити на цю посаду військового полковника Райвіса Мелніса, а не представника колишнього коаліційного партнера.
Після зустрічі Силінья заявила, що «Прогресивні» не оголосили рішення щодо подальшої співпраці. Якщо партія вийде з коаліції, до роботи приступить перехідний уряд. Чергові вибори до парламенту заплановані на 3 жовтня.
Дрони, нафтосховище і радіоелектронна боротьба
У минулий четвер два українські дрони, що летіли з боку Росії, вдарили по нафтосховищу в Латвії та завдали матеріальних збитків. Силінья зажадала відставки Спрудса: системи протидронової оборони не спрацювали достатньо швидко. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підтвердив у X, що дрони були українськими та відхилилися на латвійську територію через те, що російська система радіоелектронної боротьби збила їх із курсу до цілей у Росії.
Латвія та Литва закликали НАТО посилити протиповітряну оборону в регіоні. Наприкінці березня збиті з курсу українські дрони вже падали на терени Латвії, Естонії та Литви. Усі три балтійські держави заявляють, що не надавали свою територію й повітряний простір для ударів по цілях у Росії.