Євросоюз і Україна у понеділок офіційно відкрили перший кластер переговорів про вступ до блоку. Повномасштабне вторгнення Росії у 2022 році різко прискорило процес, який раніше залишався суперечливим в українському суспільстві.
Два попередні роки переговори були заморожені: для їхнього запуску потрібна одностайна підтримка всіх урядів ЄС, а колишній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан блокував цей крок. Технічні консультації при цьому тривали попри угорський спротив.
Новий прем'єр Угорщини Петер Мадяр оголосив, що досяг з Києвом домовленості про заходи для зміцнення прав етнічної угорської меншини. Саме зняття цього вето і відкрило шлях до офіційного старту переговорів.
Реакція лідерів
«Сьогодні ми робимо історичний крок назустріч майбутньому України в ЄС», — написав президент Європейської ради Антоніу Кошта з саміту G7 в Евіані. Він також наголосив на необхідності єдності «великої сімки» для досягнення справедливого миру.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала відкриття першого кластера «величезним кроком уперед» і відзначила прогрес України у сферах боротьби з корупцією та верховенства права.
Президент України Володимир Зеленський виступив із Кишинева: він зазначив, що подія «надсилає чіткий сигнал — прогрес Європи зупинити неможливо». У той самий день Молдова також зробила аналогічний крок у переговорах про вступ.
Як влаштований процес вступу
Кандидати на членство мають довести відповідність стандартам ЄС у кількох сферах. Вони розподілені на шість «кластерів», що охоплюють 33 розділи, плюс два додаткові розділи поза кластерами. Перший кластер — завжди «основи»: судова система, основні права, економічні критерії та функціонування демократичних інститутів.
Для закриття будь-якого кластера потрібна згода всіх держав-членів, після чого Єврокомісія, Європарламент і самі члени ЄС мають підтвердити завершення переговорів. Далі — підписання і ратифікація договору про вступ, знову ж за умови одностайності.
Скільки це займе
Процес вступу зазвичай розтягується на роки, а то й десятиліття. Остання країна, що приєдналася до ЄС, — Хорватія у 2013 році. Масове розширення 2004 року одночасно прийняло десять нових членів і породило низку болючих проблем, що охолодили апетит до подальшого розширення. Переговори Туреччини почалися у 2005 році і досі не завершені.
З Україною процес також триватиме роками. Поки країна веде війну з Росією, остаточне оформлення членства неможливе.
Дискусія про «дворівневе членство»
Низка європейських лідерів пропонує запровадити проміжну форму участі, щоб наблизити Україну, Молдову та інших претендентів до структур ЄС швидше, ніж дозволяє стандартна процедура. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував для Києва статус «асоційованого члена» з участю в самітах і засіданнях міністрів — але без права голосу.
В Україні ця ідея викликала спротив: є побоювання, що такий статус просто відсуне країну на узбіччя замість реального наближення до членства. Прем'єри Сербії та Албанії запропонували ще одну схему — включення до Єдиного ринку і свободу пересування без повноправного політичного членства. Брюссель і прихильники дворівневих моделей цю пропозицію фактично проігнорували.
