Президент України Володимир Зеленський пообіцяв вирішити питання армійського командування на тлі третього дня протестів проти відставки міністра оборони Михайла Федорова. "Звичайно, я чую, що кажуть люди", — заявив він у відеозверненні, додавши, що провів тривалі розмови з Федоровим і головнокомандувачем Олександром Сирським. "Рішення щодо армії опрацьовуються" — деталей не розкрив.

Протести тривають третій день

У Києві та інших містах кілька тисяч людей — переважно молодь — вийшли на вулиці вже втретє. Демонстранти вимагають поновлення Федорова на посаді й відставки головнокомандувача Сирського. Саме конфлікт між Сирським і Федоровим вважається підґрунтям для кадрової зміни, яку здійснив президент.

Тимчасово посаду міністра обійняв розвідник Євгеній Хмара — проте його кандидатуру ще треба винести на затвердження парламенту.

Масштабна урядова перестановка

У четвер парламент обрав Сергія Корецького прем'єр-міністром і затвердив його кабінет — усі попередні міністри збереглися, крім міністра оборони та міністра закордонних справ. Зеленський запропонував колишнього міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка на посаду голови Ради національної безпеки і оборони — замість Рустема Умєрова, який вів переговори зі США. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга, за наявними даними, посаду збереже.

Наступником Хмари на чолі СБУ має стати його заступник Олександр Покладь. Оскільки парламент у звичайному режимі збирається лише 18 серпня, дві ключові державні посади ще місяць залишатимуться тимчасово заповненими.

Двоє загиблих у Краматорську

Російська авіація скинула три керовані бомби на Краматорськ. Двоє людей загинули, ще одна отримала поранення — повідомив губернатор Донецької області Вадим Філашкін. Місто розташоване трохи більше ніж за 12 кілометрів від лінії фронту. Філашкін знову закликав мешканців евакуюватися з прифронтових районів.

Ракетний удар по Одесі, пошкоджено судно

Внаслідок ракетного удару по Одеській області пошкоджено вантажне судно під прапором Маршаллових Островів. Четверо з сімнадцяти членів екіпажу поранені, повідомив губернатор Олег Кіпер. Також постраждала промислова інфраструктура: адміністративна та складська будівлі, понад десяток автомобілів.

Міноборони Росії стверджує, що атакувало два порти Одеської області. Удар по порту "Південний" був спрямований проти судна з товарами для ЗСУ, в одеському порту — по резервуарах з пальним. Крім того, росіяни заявляють про атаки на чотири судна в порту Миколаєва — ці дані Україна не підтвердила.

Україна вдарила по логістиці Росії

За словами Зеленського, Україна атакувала два логістичних центри — в Московській і Тамбовській областях, а також нафтову установку. Ці об'єкти використовувалися для постачання підсанкційних компонентів для дронів і навігаційного обладнання. Крім того, українські удари вразили цілі в Азовському та Чорному морях.

Росія підтвердила, що дроновий удар знищив склад онлайн-рітейлера Wildberries у Котовську Тамбовської області. За російськими даними, семеро працівників нічної зміни загинули.

Двоє загиблих у Криму після дронового удару

На анексованому Росією Кримському півострові щонайменше двоє людей загинули після українського дронового удару на північ від Сімферополя. Ще одна людина поранена — повідомив призначений Москвою керівник Сергій Аксьонов. Ці дані незалежній перевірці не піддаються.

Берлін: підтримка України не зміниться

Речниця Міністерства оборони Німеччини заявила, що призначення Хмари в.о. міністра оборони не змінить характеру співпраці Берліна з Києвом. Підтримка "триватиме рівно так само", а відносини залишаються "тісними та інтенсивними".

Вадефуль підтримав виключення допомоги Україні з боргового гальма

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль (ХДС) підтримав ідею виключити допомогу Україні з дії боргового гальма — так само, як це вже передбачено для оборонних витрат. "Це питання треба обговорити в коаліції й ухвалити рішення восени", — сказав він виданню RND.

Ініціативу просуває міністерка розвитку Рім Алабалі Радован (СДПН): у 2025 році Берлін виділив Україні 324,4 мільйона євро розвивальної допомоги. "Завдяки нашій допомозі лише минулої зими понад три мільйони людей продовжували отримувати електрику й тепло, попри удари Росії", — зазначила вона.

Зеленський хоче врегулювати суперечку з Польщею

Після скандалу навколо присвоєння армійському підрозділу назви УПА Зеленський оголосив про розширення розслідувань масових убивств польського населення під час Другої світової та відкриття архівів спецслужб. Також планується активізувати роботу з ексгумації жертв.

Польський президент Кароль Навроцький у травні позбавив Зеленського найвищої державної нагороди країни через ці плани. За даними істориків, УПА у 1943–1945 роках на Волині вбила до 100 000 поляків. Київ не збирається скасовувати перейменування підрозділу. "Всі ми в Європі потребуємо добросусідських відносин, побудованих на повазі", — написав Зеленський на X. Прем'єр Польщі Дональд Туск відповів готовністю до "серйозного та дружнього діалогу".