Санкції США проти Росії знову тимчасово пом'якшено: 17 квітня Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США оприлюднило Генеральну ліцензію 134B. Вона дозволяє здійснювати транзакції, пов'язані з російською сирою нафтою та нафтопродуктами, завантаженими на судна станом на зазначену дату. Ліцензія діє до 16 травня і замінює попередню, термін дії якої закінчився 11 квітня.
Це відбувається на тлі різкої волатильності на світових енергетичних ринках, що частково зумовлена напруженістю навколо Ормузької протоки. Того ж дня ціни на нафту суттєво впали після того, як Іран дав зрозуміти, що ключовий судноплавний маршрут залишатиметься відкритим для комерційного судноплавства.
Розворот у політиці породжує запитання
Момент вибору викликав замішання у Вашингтоні. Лише двома днями раніше міністр фінансів Скотт Бессент заявив журналістам, що адміністрація не продовжуватиме попередню ліцензію — натякаючи на жорсткішу позицію щодо російського енергетичного експорту. Ця позиція тепер змінилася.
Поновлена ліцензія має вузьку сферу застосування — вона поширюється лише на нафту, вже завантажену на судна. Однак критики стверджують, що систематичне використання таких ліцензій загрожує підривом ширшого санкційного режиму, запровадженого після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Провідні сенатори-демократи — зокрема Чак Шумер з Нью-Йорка, Елізабет Воррен з Массачусетсу та Джін Шагін з Нью-Гемпшира — засудили це рішення як «розворот на 180 градусів», стверджуючи, що воно надсилає суперечливий сигнал у той час, коли Росія продовжує свою воєнну кампанію. «Це рішення є ганебним», — заявили вони у спільній заяві, застерігши, що крок може затягнути війну.
Між стабільністю ринку та санкційним тиском
Представники адміністрації раніше подавали подібні ліцензії як технічні заходи, спрямовані на запобігання раптовим перебоям у світовому постачанні — особливо в періоди геополітичної нестабільності, що зачіпає ключові маршрути транспортування нафти.
«Енергетичні потрясіння, що надходять з Азії та Океанії на західні ринки, стрімко загоняють Вашингтон у глухий кут», — заявив експерт із санкцій Бретт Еріксон з Obsidian Risk Advisors. «У якийсь момент єдиним рішенням, що залишиться, стане дозвіл Москві прийти на допомогу — і це завдасть серйозної шкоди санкційній архітектурі, яку Захід вибудовував роками», — сказав він RFE/RL 17 квітня.
Метью Мюррей, колишній заступник помічника міністра торгівлі США з питань Європи, Близького Сходу та Африки, стверджує, що покладатися виключно на санкції не дало бажаних результатів. «Питання тепер полягає в тому, чи зможе президент Дональд Трамп успішно застосовувати і батіг, і пряник», — сказав Мюррей, нині запрошений професор Колумбійського та Джорджтаунського університетів.
Київ попереджає про наслідки
Владислав Власюк, старший радник президента Володимира Зеленського, послідовно стверджував, що санкції дієві — і їх слід посилювати, а не розмивати.
«Чим більше санкцій буде застосовано проти Росії, тим швидше ми побачимо успіх у мирних переговорах», — заявив він RFE/RL, застерігши, що навіть тимчасові ліцензії можуть обернутися мільярдами доларів додаткових доходів для воєнних зусиль Москви. Він також поставив під сумнів економічну логіку ліцензій, зазначивши, що обсяги російської нафти надто малі, щоб компенсувати перебої в Ормузькій протоці — критично важливій артерії світового енергопостачання.
Складається закономірність
Останнє рішення є продовженням низки нещодавніх кроків американських органів влади. 31 березня Міністерство фінансів зняло санкції з кількох торговельних суден під російським прапором — зокрема «Св. Миколай», Fesco Moneron та Fesco Magadan — які раніше фігурували у списках за зв'язки із підсанкційними структурами та діяльністю, пов'язаною з війною Росії проти України. Виключення зі списку дозволило цим суднам повернутися до певних сегментів світової судноплавної системи та отримати доступ до страхування й портових операцій.
У березні була видана Генеральна ліцензія 134A, яка тимчасово дозволила доставку вже транспортованої російської нафти. Термін її дії закінчився 11 квітня. Нова ліцензія 134B забезпечує судноплавним компаніям, страховикам і торговцями сировиною чітко визначений правовий механізм для завершення транзакцій із вантажами, що вже перебувають у морі. Для урядів вона підкреслює постійну проблему поєднання санкційного правозастосування з практичними реаліями управління світовими енергетичними потоками в умовах нестабільності.