Словенія і ЄС: два фронти однієї битви за майбутнє Європи
Поки у великих країнах Європи у 2026 році не заплановано жодних загальнонаціональних виборів, маленька Словенія 22 березня може змінити рівновагу сил всередину Євросоюзу. Парламентські вибори у двомільйонній країні — протистояння ліберала Роберта Голоба і консерватора Янеза Янші, якого аналітики називають представником «трампістської течії» серед європейських правих.
Янша — одна з найсуперечливіших постатей словенської політики: ветеран боротьби за незалежність, тричі прем'єр, близький до Дональда Трампа і потенційний союзник Орбана та Фіцо у «суверенністському альянсі» всередину ЄС. Якщо він повернеться до влади, Брюссель отримає ще одного опонента у питаннях міграції, зеленої політики та верховенства права.
Утім є суттєвий нюанс: на відміну від Орбана, Янша підтримує Україну і є жорстким критиком Путіна — він першим із іноземних лідерів відвідав Київ після початку повномасштабного вторгнення. За словами історика Луки Лісяка, у зовнішній політиці «найбільш схожою фігурою є Джорджа Мелоні в Італії». Зрештою, результат виборів вирішать не дві головні партії, кожна з яких розраховує на 20–30 відсотків, а десятки малих, що змагаються за 4-відсотковий прохідний поріг.
Саміт ЄС: заблоковані гроші й обережна мовчанка щодо Ірану
На саміті в Брюсселі 19–20 березня лідери ЄС зіштовхнулися з двома болючими питаннями. По-перше, позика Україні на 90 мільярдів євро, схвалена ще у грудні 2025 року, залишається заблокованою угорським вето: Будапешт відмовляється підтримати необхідну бюджетну зміну після пошкодження нафтопроводу «Дружба» у січні. Президент Зеленський у відповідь звинуватив союзників у шантажі.
По-друге, 20-й пакет санкцій проти Росії також залишився під питанням. Американсько-ізраїльська кампанія проти Ірану підняла ціни на енергоносії, що робить заборону морських послуг для танкерів із російською нафтою набагато менш привабливою — лунають навіть заклики, зокрема від Орбана, скасувати чинні енергетичні обмеження проти Москви.
Реакція ЄС на іранський конфлікт обмежилася стандартними закликами до «деескалації та стриманості» і засудженням ударів Тегерану. Ключова суперечка щодо пом'якшення кліматичних цілей заради стримування зростання рахунків за електроенергію так і не вирішена: підсумкові висновки лише обіцяють переглянути систему торгівлі викидами (ETS) до липня.
Джерело: Rferl