Уповноважений президента Зеленського з санкцій Владислав Власюк прибув до Вашингтона — зустрічатися з конгресменами і рятувати законопроєкт, який Сенат ухвалив, але Палата представників досі не поставила на голосування.
Мова про закон сенатора Ліндсі Ґрема «Про санкції проти Росії та Ірану 2026 року». 7 серпня Сенат підтримав його 86 голосами проти 11 — рідкісний результат для розколотого Конгресу. Але Палата представників документ заморозила.
Чому Палата гальмує
Демократи заблокували прогрес через тарифне положення: законопроєкт дає президентові Трампу право запроваджувати тарифи до 100% на країни, що купують російські нафту та газ або допомагають обходити санкції.
Лідер демократів у Палаті Гакім Джефріс 31 серпня заявив: фракція позиції ще не визначила. Головне побоювання — адміністрація використає ці повноваження надто широко, далеко за межами антиросійської логіки.
У ранніх версіях законопроєкту планку ставили на рівні 500%. Сенат знизив до 100% і звузив сферу: тарифи б'ють лише по великих покупцях російської енергосировини та країнах, причетних до обходу санкцій. Найбільших ризиків зазнають Китай та Індія. Поправка про вилучення цього блоку провалилась у Сенаті: 32 за, 64 проти — після чого фінальний законопроєкт і отримав свої 86-11.
Хто тисне — і що каже
Конгресмен-республіканець Дон Бейкон з Небраски 31 серпня написав прямо: «Закон ухвалено 86 голосами проти 11. Палата повинна проголосувати якнайшвидше. Дехто дозволяє досконалому стати ворогом доброго».
Сенаторка-демократка Джин Шагін того ж дня також закликала Палату до дії — і одразу вдарила по Білому дому: поки Росія б'є по мирних кварталах України, адміністрація прийняла підсанкційного міністра фінансів Путіна Антона Силуанова на зустрічі G20 у Північній Кароліні. «Адміністрація Трампа повинна тиснути на Путіна і його оточення, а не давати їм трибуну», — написала Шагін.
Сенатор Річард Блументал, один із демократичних прихильників пакету, заявив, що готовий організувати повторний приїзд Зеленського до Вашингтона — щоб той звернувся до членів Палати так само, як звертався до сенаторів. Саме цей липневий візит допоміг пробити результат 86-11.
Що в пакеті
Сенатська версія закону накладає санкції на російських чиновників, олігархів і членів їхніх родин, а також на фінансові установи і зарубіжні структури, що підтримують воєнну машину Москви. Окремий блок б'є по тіньовому флоту РФ — суднах, якими нафта вивозиться в обхід обмежень. Закон також продовжує дію санкцій проти Ірану і б'є по іранському енергетичному й оборонному секторах. Білий дім підтримав документ — назвав його важелем тиску на Москву і поштовхом до переговорів.
Позиція Києва
Власюк у серпні в розмові з RFE/RL назвав сенатське голосування «сильним сигналом від американського народу» — і додав: «Тепер ми чекаємо на ухвалення законопроєкту Палатою представників і його остаточне затвердження Конгресом».
Київ давно наполягає: воєнна машина Росії тримається на нафтових доходах і мережах компаній, що допомагають обходити санкції. Власюк паралельно координує санкційну роботу з європейськими урядами — проти виробників зброї і зарубіжних постачальників, що підживлюють оборонну промисловість РФ.
Спікер Палати Майк Джонсон жодних зобов'язань щодо голосування не брав. Законопроєкт змагається за місце в порядку денному з бюджетними питаннями — конгресмени щойно повернулись із літніх канікул. Вузька республіканська більшість робить двопартійні переговори обов'язковими. Для України зволікання несе ризик: вікно уваги може закритись, поки Москва продовжує фінансувати війну.