Напередодні саміту НАТО в Анкарі генеральний секретар альянсу Марк Рютте заявив, що європейські члени та Канада перебувають на шляху до приведення своїх оборонних витрат у відповідність до рівня Сполучених Штатів, які давно критикують Європу за недостатні військові видатки і так зване «паразитування».
Виступаючи в турецькій столиці безпосередньо перед дводенним самітом 7–8 липня, Рютте також заявив, що альянс «має продовжувати забезпечувати Україну всім необхідним» — після нищівного російського удару по Києву та його околицях 6 липня, який забрав життя щонайменше 21 людини.
Анкарський саміт покликаний підбити підсумки того, як 32 союзники просуваються до цілі — витрачати 5 відсотків ВВП на оборону до 2035 року, яку було встановлено в Гаазі торік. Оскільки деякі країни лише нещодавно вийшли на попередній орієнтир у 2 відсотки, Вашингтон вимагає від європейських партнерів представити реальні плани досягнення нової цілі протягом десяти років.
Минулого тижня президент США Дональд Трамп, який давно ставиться до альянсу з недовірою, знову поставив під сумнів доцільність НАТО у дописі в соцмережах: «США продовжувати рухатися цим одностороннім шляхом, коли стосунки не є взаємними, — це безглуздо». Він також додав графік, що показує: Вашингтон витрачає на армію значно більше, ніж будь-який окремий європейський союзник.
Це продовжує лінію критики, яку висловив міністр оборони США Піт Гегсет перед колегами з НАТО в Брюсселі місяць тому: він звинуватив деяких у «паразитуванні» та засудив інших за те, що вони не дозволили американським літакам використовувати власні авіабази під час американської авіакампанії проти Ірану. Тоді ж Гегсет пообіцяв провести шестимісячний огляд американського воєнного контингенту в Європі, зазначивши, що «одні країни провалять цю перевірку, інші — складуть її з відзнакою» — натякаючи на можливе виведення частини з близько 80 тисяч американських солдатів з тих держав, що витрачають на оборону менше за інших.
Рютте, який прагне підтримувати тісні стосунки з Трампом заради збереження єдності альянсу, заявив, що європейські союзники та Канада «вже інвестують близько 4 відсотків свого ВВП в оборону й безпеку». За останні два роки це принесло 258 мільярдів доларів додаткових оборонних інвестицій. Колишній прем'єр-міністр Нідерландів також назвав Трампа першим американським президентом від часів Дуайта Д. Ейзенхауера у 1950-х роках, якому вдалося домогтися «цього вирівнювання».
Україна та протиповітряна оборона
Після ударів 6 липня президент України Володимир Зеленський, який візьме участь у частині заходів саміту, закликав держави-члени надати Києву більше засобів протиповітряної оборони — зокрема перехоплювачі Patriot.
Рютте визнав, що негайних рішень тут небагато: «З практичного погляду кількість перехоплювачів на території НАТО обмежена, тому нам потрібно виробляти більше. Ми працюємо з усіх боків; усі залучені до цього». Є надія, що Київ зможе укласти в Анкарі ліцензійну угоду на власне виробництво таких систем.
Лідери НАТО також мають схвалити підсумкове комюніке саміту, в якому задекларовано 70 мільярдів євро (80 мільярдів доларів) для України у вигляді двосторонньої та інституційної підтримки на поточний і наступний рік.