Процес розширення Євросоюзу вступив у нову фазу. З початку повномасштабної російської агресії проти України у лютому 2022 року лідери держав-членів та інституцій ЄС незмінно декларують підтримку розширення — але конкретного плану досі немає. Залишається відкритим питання: як підготувати блок до прийняття нових членів і як рухатимуться вперед десять країн-кандидатів одночасно.
«Розширення — це інструмент: не надто популярний, але геополітично необхідний», — так ситуацію охарактеризував один із високопосадовців Німеччини.
Дискусія різко прискорилася на тлі мирного плану для України, який передбачає її вступ до ЄС вже 2027 року. Єврокомісія почала опрацьовувати різні сценарії, а держави-члени — висувати власні пропозиції щодо подальшого курсу.
Разом з Україною у фокусі опинилася й Албанія. Обидві країни можуть стати першими, хто пройде прискорений шлях до членства — якщо геополітичні міркування переважать традиційний підхід, заснований на оцінці реальних реформ.
Питання в тому, яку ціну доведеться заплатити за поспіх. Критики застерігають: відмова від принципу заслуг на користь геополітичних пріоритетів може створити прецедент, який підірве довіру до самого процесу розширення і стандартів, що його визначають.