Верховна Рада більшістю голосів проголосувала у вівторок за відставку прем'єр-міністра Юлії Свириденко, відправивши у відставку весь Кабінет міністрів.

Напередодні, у неділю, президент Володимир Зеленський повідомив у соцмережах, що запропонував Свириденко нову посаду. За даними ЗМІ, вона може стати наступним послом України у Сполучених Штатах.

«Вдячний Юлії за чітку, стабільну та ефективну роботу на посаді прем'єр-міністра і за всі роки успішної праці в команді України», — написав Зеленський у Telegram. «Я запропонував їй можливість взяти на себе нову важливу роль у відносинах з ключовим партнером. Розраховую, що разом з народними депутатами ми внесемо необхідні зміни до українського уряду».

Хто претендує на посаду прем'єра

Зеленський опублікував фотографії із зустрічей із Сергієм Корецьким — головою «Нафтогазу», першим віце-прем'єром і міністром енергетики Денисом Шмигалем, міністром внутрішніх справ Ігорем Клименком, міністром оборони Михайлом Федоровим та мером Харкова Ігорем Тєрєховим. Корецький і Шмигаль, обидва фахівці в енергетиці, вважаються серед головних кандидатів на прем'єрське крісло — Корецького спостерігачі називають фаворитом.

Чому зміни відбуваються саме зараз

Навколо причин перестановок в уряді, що пропрацював менше року, точаться активні дискусії. Політолог Ігор Рейтерович з Київського національного університету імені Тараса Шевченка розповів DW, що кадрові зміни спочатку планувалися на осінь або весну, проте кілька нещодавніх подій прискорили їх.

Перша — ситуація навколо посла України у США Ольги Стефанішиної. Її перевіряють українські антикорупційні органи у зв'язку з діями, що передували призначенню на роботу у Вашингтоні; за чутками, вона розглядає відставку. «Можливо, американці дали зрозуміти, що скандал навколо посла — це для них забагато і щось треба вирішувати», — сказав Рейтерович. «Свириденко — хороша кандидатура: вона добре співпрацювала з американцями при укладанні угоди про сировину, налагодила там контакти».

Друга — скандали в збройних силах. Журналісти-розслідувачі задокументували катування, жорстоке поводження з призовниками та приховування смертей, що сталися не в бою. Паралельно тривають перевірки порушень у сфері мобілізації — особливо після того, як серед мобілізованих виявили чимало людей, непридатних до служби за станом здоров'я.

«Ротація кадрів може допомогти відволікти увагу від проблем в армії», — вважає Рейтерович. Труднощі у взаємодії між президентом і міністром оборони Федоровим також могли спонукати до змін. «Масове перетасування уряду дозволяє позбутися людей, відставка яких в інших обставинах могла б завдати іміджевих втрат».

Відставка Єрмака і контроль над виконавчою владою

Вадим Денисенко з аналітичного підрозділу DSNews зазначив, що Свириденко вийшла з оточення Андрія Єрмака, колишнього керівника офісу президента, який вимагав від членів уряду беззаперечної слухняності. За нової конфігурації влади — без Єрмака — вона стала зайвою як виконавець, хоч і залишилася лояльною до Зеленського.

Політолог Олексій Гарань розповів DW, що пов'язує урядові перестановки саме з відставкою Єрмака: офіс президента через реструктуризацію прагне посилити контроль над виконавчою гілкою влади. «Зеленський знову демонструє, хто тут головний — всупереч конституції, адже формування уряду є виключною прерогативою парламенту», — сказав Гарань.

Із цим погоджується Рейтерович: «Мета — знову поставити парламент на місце. Від нього просто очікують, що він проголосує за те, що йому запропонують».

Оскільки всі кандидати на урядові посади підлягають затвердженню Радою, парламент зберігає можливість продемонструвати самостійність. Якщо він нею скористається, поточний тиждень засідань може виявитися вкрай насиченим.

Володимир Фесенко з Центру прикладних політичних досліджень «Пента» зазначив, що Зеленський нерідко об'єднує кадрові рішення в один великий пакет: «Йдеться не лише про зміни в уряді — заплановано також кадрові рішення щодо правоохоронних органів». Денисенко охарактеризував перестановки як масштабне оновлення команди Зеленського.