Верховна Рада ухвалила закон про Пантеон — національний меморіальний комплекс, де планують вшановувати «найвидатніших представників української нації». За законопроект у прискореному другому читанні проголосували 287 депутатів. Президент Володимир Зеленський назвав його «невідкладним» і оголосив про негайне підписання.
Меморіал розміщуватиметься у Києві. Відповідно до тексту закону, тут вшановуватимуть діячів починаючи від доби середньовічної Київської Русі. У Пантеоні також передбачені місця поховання українських президентів і перепоховання постатей, яких сучасна Україна розглядає як борців за незалежність, але які лишаються суперечливими в міжнародному контексті.
Мельник і реакція Яд Вашем
Напередодні голосування Київ перевіз з Люксембургу останки Андрія Мельника — керівника Організації українських націоналістів — і поховав його з державними почестями. На церемонії були присутні Зеленський, спікер Ради Руслан Стефанчук і прем'єр-міністерка Юлія Свириденко. Ізраїльський меморіал Голокосту «Яд Вашем» висловив «глибоке занепокоєння»: на думку установи, церемонія применшує пам'ять жертв Голокосту.
Українські націоналісти у певний час співпрацювали з нацистською Німеччиною, розраховуючи заснувати українську державу поза радянським впливом. Після того як 1941 року фракція Бандери проголосила незалежність у Львові, між нею та нацистами стався розрив. Провідних членів ОУН заарештували й кинули до концентраційних таборів.
Напруженість із Польщею
У Пантеоні також планують вшановувати членів Української повстанської армії. Бійці УПА несуть відповідальність за масові вбивства поляків і євреїв на теренах нинішньої Західної України — з десятками тисяч жертв. Зеленський раніше приїжджав до Польщі, щоб вшанувати пам'ять цих жертв.
Проте у травні 2026 року Зеленський присвоїв воєнному підрозділу почесне звання «Герої УПА», і це спровокувало новий розрив із Варшавою. У відповідь Польща скасувала вручення Зеленському ордена Білого орла. Кілька українських і польських політиків також повернули нагороди, отримані від сусідньої держави.
Німеччина офіційної позиції у суперечці щодо вшанування колабораціоністів не визначила. Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році — зокрема під приводом «денацифікації».