Джаред Кушнер, зять і колишній старший радник президента, після повернення Дональда Трампа до Білого дому публічно відмовився від офіційної посади в новій адміністрації. Він планував зосередитися на управлінні своєю приватною інвестиційною фірмою Affinity Partners у Маямі й обіцяв утриматися від залучення нових коштів під час президентства Трампа, щоб уникнути будь-якого конфлікту інтересів.
Неофіційний дипломат із реальною владою
Проте з минулого літа Кушнер знову з'явився як впливовий миротворець адміністрації. Він допоміг організувати припинення вогню між Ізраїлем та ХАМАС у Газі, керував переговорами щодо завершення війни між Росією та Україною, а також відіграв центральну роль у провалених переговорах між Іраном і США щодо ядерної програми Тегерана. Кушнер не обіймає жодної офіційної посади — він приватна особа, яка веде одні з найважливіших зовнішньополітичних переговорів від імені адміністрації, маючи прямий вихід на президента.
Паралельно він активно шукає нові іноземні інвестиції. За останні місяці Кушнер звернувся до інвесторів, зокрема до іноземних урядів, безпосередньо зацікавлених у результатах його дипломатичної роботи, з метою залучення щонайменше 5 млрд доларів нового фінансування — згідно з даними New York Times.
Мільярди від арабських монархій
Affinity Partners була побудована значною мірою на капіталі трьох авторитарних арабських держав-союзниць США: Саудівської Аравії, Катару та Об'єднаних Арабських Еміратів. Через шість місяців після завершення першої адміністрації Трампа фірма отримала 2 млрд доларів від Саудівського суверенного фонду — незважаючи на мінімальний досвід команди у приватному капіталі. Це рішення було ухвалено особисто спадкоємцем престолу принцом Мохаммедом бін Салманом, який переважив власну панель радників, що виступали проти інвестиції. У грудні 2024 року стало відомо про залучення ще 1,5 млрд доларів від катарських та еміратських фондів. Загалом майже 99% фінансування Affinity Partners надходить з іноземних джерел.
Білий дім відкидає звинувачення у конфлікті інтересів. Представник адміністрації заявив, що Кушнер «діє виключно в найкращих інтересах американської громадськості». Проте паралельне ведення дипломатичних переговорів та залучення капіталу від тих самих урядів, чиї інтереси він представляє, важко виправдати.
Порушені обіцянки та особисте збагачення
Кушнер порушив обидві публічні обіцянки, дані у 2024 році: не приєднуватися до адміністрації та не залучати нових коштів протягом другого терміну Трампа. Розслідування Сенату США виявило, що до вересня 2024 року фірма отримала 157 млн доларів в управлінські платежі за три роки — без повернення будь-яких прибутків іноземним інвесторам. Ці гонорари та повна особиста власність над Affinity перетворили Кушнера на мільярдера.
Яскравим прикладом змішування ролей стала участь Кушнера у Всесвітньому економічному форумі в Давосі в січні. Як частина офіційної американської делегації разом із Трампом, спецпосланником Стівом Вітковим та міністром закордонних справ Марко Рубіо, він представив амбітний «генеральний план» відновлення Гази — із розкішними висотними вежами та туристичними пляжами. Водночас, за даними New York Times, він проводив паралельні зустрічі з іноземними лідерами та чиновниками для залучення 5 млрд доларів для Affinity Partners.
Навіть міністр закордонних справ Ірану Аббас Арахчі скористався публікацією, поширивши заголовок у Twitter/X та зазначивши, що справедлива ядерна угода між США та Іраном «була в межах досяжного» — прозорий натяк на те, що особисті інтереси Кушнера могли зашкодити переговорам.
Критики пропонують очевидне рішення: Кушнер міг би взяти перерву від управління фірмою на час неофіційної дипломатичної роботи, а Affinity — утриматися від залучення коштів від суверенних фондів близькосхідних держав до завершення президентства Трампа. Проте жодних ознак готовності до такого кроку немає. Натомість Кушнер, схоже, намірений продовжувати ділові відносини з тими самими іноземними урядами, інтереси яких він балансує в ролі неофіційного посланця свого тестя.
Мохамад Баззі — директор Центру близькосхідних досліджень та професор журналістики Нью-Йоркського університету.