Україна та держави-члени Європейського союзу у середині червня розпочнуть переговори щодо реформ, які Київ має впровадити для дотримання стандартів верховенства права та основоположних прав ЄС. Прогрес у цих питаннях визначатиме темп вступу — і є необхідним, щоб воєнний час не перетворився на час відступу від захисту прав.
Переговори стосуються кластера «основ»: незалежності судової системи, антикорупційних заходів, демократичного врядування, простору для громадянського суспільства, свободи медіа, недискримінації та рівності, а також захисту прав людини відповідно до Хартії основоположних прав ЄС і Європейської конвенції з прав людини.
Прогрес є — але недостатній
Україна досягла помітного прогресу: ухвалено дорожні карти реформ у сфері верховенства права та функціонування демократичних інституцій. Проте серйозні занепокоєння залишаються.
Внутрішню політику затьмарили корупційні скандали на високому рівні, тиск на антикорупційних активістів і обмеження незалежних медіа. Нещодавно подані до парламенту законопроєкти можуть підривати розслідувальну журналістику та відкривати шлях для стратегічних позовів проти громадської участі (СЛАПП).
Протести 2025 року
Спроби послабити спеціалізовані антикорупційні органи спровокували перші загальнонаціональні мирні протести в Україні з часу повномасштабного вторгнення Росії. Уряд відступив від цих заходів, однак ризики тиску на антикорупційні інституції та наглядові організації громадянського суспільства зберігаються.
Цивільний кодекс і права вразливих груп
Нещодавно запропонований Цивільний кодекс загрожує правам жінок, дітей, людей з інвалідністю та одностатевих пар і може поставити Україну в ситуацію порушення ключових європейських та міжнародних стандартів.
Закони про колаборацію: ризик надмірного застосування
Українські органи влади продовжують застосовувати надмірно широкі закони про колаборацію. У ряді випадків прокурори висунули обвинувачення цивільним особам за надання життєво необхідних послуг в умовах окупації — нерідко під примусом. Серед обвинувачених: медичні працівники, комунальні службовці, вчителі.
Що має вимагати ЄС
За оцінкою Human Rights Watch, ці питання ЄС має ставити в центр переговорів. Союз повинен наполягати на реальних і сталих реформах, визнаючи надзвичайні виклики, з якими Україна стикається в умовах триваючої війни.
Значна відповідальність лежить і на державах-членах: відкриття й закриття кожного розділу acquis потребує одностайності в Раді ЄС. Держави-члени мають утриматися від політизації переговорів або використання свого голосу як важеля тиску заради сторонніх цілей.
Свобода слова, толерантність, інклюзія, прозорі та підзвітні інституції — необхідні умови воєнної стійкості України. ЄС і Київ мають забезпечити, щоб реформи євроінтеграції не поступалися в повноті цих гарантій.