«Щиро вітаю, ви заслужили на це», — сказала комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос кілька днів тому в Україні. Сьогодні це вітання набуло офіційної ваги: переговори про вступ офіційно розпочалися.
У лютому 2022-го, невдовзі після нападу Росії, Україна подала заявку на членство в ЄС. Чотири роки потому — вирішальний старт, попри те що країна щодня відбиває масовані удари з Москви. «Жодна країна в історії ЄС не домагалася членства за таких умов», — констатує єврокомісарка. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн відзначила «мужність, рішучість і наполегливу працю обох країн».
Паралельно переговори розпочала і Молдова — держава з понад двома мільйонами жителів, яка теж зазнавала масованого тиску з Москви. Заявку вона подала приблизно водночас з Україною. Утім, хоча процес іде паралельно, ці дві країни за масштабом несумірні: Україна — близько 40 мільйонів людей і найбільша за площею країна Європи. Вступ України докорінно змінив би баланс сил усередині блоку: країна потребуватиме мільярдів євро на відбудову і матиме право на значні аграрні субсидії.
Особливий статус або повноправне членство
Головна незвична перешкода: як прийняти до блоку країну, що перебуває у стані війни? Федеральний канцлер Фрідріх Мерц запропонував особливий статус для України — без повного права голосу. За його задумом, президент Зеленський зміг би брати участь у самітах ЄС, а з України з'явився б єврокомісар — «але без портфеля та права голосу, і депутати від України теж не голосуватимуть».
Натомість вісім північних держав — зокрема Фінляндія, Швеція та балтійські країни — виступили за якнайшвидший вступ. Комісарка Кос перерахувала потенційні переваги: Україна зробить ЄС безпечнішим завдяки досвіду сучасної війни, застосування дронів і штучного інтелекту. Вона також навела можливий економічний аргумент: «Дехто вже говорить про наступне економічне диво — як у Німеччині після Другої світової війни».
Перший кластер: судова система і корупція
Переговорний процес нагадує ретельний відбір на посаду: кандидат подає заявку — і проходить «скринінг». Протягом кількох років перевірялося, чи готова Україна до ЄС: безпека придбання нерухомості та відкриття бізнесу, контроль за продуктами харчування, права трудових мігрантів. Результати зафіксовані на кількох тисячах сторінок. У вересні 2025-го пролунав вердикт: тест пройдено, країна готова до фінального етапу.
Сьогодні стартує перший «кластер» — основоположні елементи: судова система, фінансовий контроль і публічні закупівлі. У сфері держзакупівель роками траплялися гучні корупційні справи. Близьке оточення президента Зеленського, за даними ЗМІ, збагатилося на мільйони. Нещодавній звіт ЄС зафіксував: «Україна досягла обмеженого прогресу в боротьбі з корупцією».
Коли — невідомо
Скільки триватимуть переговори — не скаже ніхто. Шість кластерів, більшість рішень потребують одностайного схвалення всіх 27 держав-членів. Процес зрушив лише після того, як Віктор Орбан залишив пост президента Угорщини і новий уряд скасував блокування.
Завершення всіх кластерів — ще не гарантія членства. Приклад Албанії: вона дійшла до останнього кластера, але дата вступу досі не визначена. Тирана подала заявку 15 років тому.
Зеленський квапить. «Я тиснутиму на всіх», — заявив він на останньому саміті ЄС на Кіпрі. Найближчим часом — саміти G7, ЄС та НАТО. Київ хотів би вступити вже наступного року. Реальна дата — 2030-й, і вже це стало б рекордом.
Сабріна Фріц, ARD Брюссель, Tagesschau, 14.06.2026