Орбан розпалює конфлікт з Україною напередодні квітневих виборів

Відносини між Угорщиною та Україною різко погіршились. На початку березня угорська влада затримала семеро українських банківських працівників — підозра у відмиванні грошей: перевезення готівки та золота на мільйони доларів через кордон. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга не стримався: назвав це «державним тероризмом і рекетом».

Інцидент не ізольований. Ще раніше прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан наказав охороняти електростанції, посилаючись на нібито плани Києва зруйнувати угорську енергосистему. До того — звинувачував Україну в затримці постачання російської нафти через нафтопровід «Дружба».

Вибори як рушій конфлікту

У квітні в Угорщині відбудуться парламентські вибори. Країна переживає наслідки тривалої інфляції та проблем із зайнятістю — і Орбан, схоже, навмисно загострює міжнародні суперечки, щоб відвернути увагу від власних економічних провалів. Погляди прем'єра спрямовані насамперед усередину країни.

Глибоке коріння напруженості

Сутички з сусідами — звична практика для Орбана. Після розпаду Австро-Угорської імперії кілька держав успадкували етнічні угорські громади в межах нових кордонів. Закарпаття — регіон, де проживає угорська меншина, — стало частиною незалежної України у 1991 році.

З 1990-х Орбан системно критикує сусідів за ставлення до угорських меншин. У 2010 році він надав угорське громадянство та паспорти етнічним угорцям за кордоном. У 2014-му — зажадав автономії для угорської громади Закарпаття. Закони України, що обмежили використання мов меншин після війни на сході, стали черговим приводом для критики: Орбан стверджував, що вони порушують культурні та мовні права угорців, і використовував це як важіль, щоб блокувати зближення України з Євросоюзом.

Союз з Росією ускладнює риторику

Послідовно захищати права угорських меншин дедалі складніше — бо це суперечить геополітичному курсу Орбана на зближення з Росією. Яскравий приклад: проросійський уряд Словаччини Роберта Фіцо у січні 2025 року прийняв закон, що фактично криміналізує засудження депортацій етнічних угорців у 1940-х роках. Орбан відреагував обережно — пообіцяв «розібратись», коли матиме «достатньо глибоке розуміння» ситуації.

Ініціативу перехопив опозиційний кандидат Петер Маґяр, який очолив протест біля словацького посольства в Будапешті. Лише під цим тиском Орбан оголосив, що оскаржуватиме закон до Єврокомісії. Дилема очевидна: критикувати Словаччину — ризикувати союзом з Фіцо; мовчати — програвати виборцям.

Що далі — незалежно від результату виборів

Хто б не переміг у квітні — Орбан чи Маґяр — конфлікти навколо угорських меншин нікуди не зникнуть. Маґяр уже відвідав Україну та Румунію для зустрічей із угорськими громадами і послідовно порушує це питання у передвиборчих промовах. Зміна влади може оновити тон дипломатії після років ворожнечі — але не сам порядок денний.

Джерело: Tol