Орбан блокує мільярдну допомогу Україні заради російської нафти
На саміті Євросоюзу прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оголосив, що підтримає фінансову допомогу Україні лише за умови відновлення поставок російської нафти через трубопровід «Дружба». На його думку, без цього ресурсу угорські домогосподарства та підприємства збанкрутують.
Йдеться про пакет допомоги обсягом до 90 мільярдів євро, розрахований до кінця 2027 року — він має покрити найнагальніші фінансові потреби України та дати країні змогу продовжувати оборонну боротьбу проти Росії. Оскільки кошти планується виділити з бюджету ЄС, Угорщина має право вето — і Орбан ним скористався, попри те що погодився з цим планом ще на грудневому саміті.
Федеральний канцлер Фрідріх Мерц (ХДС) різко відкинув таку позицію: «Принцип роботи в Європейському Союзі — це принцип лояльності та надійності». Схожу думку за зачиненими дверима висловив і голова Ради Антоніу Кошта.
Прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо звинуватив Орбана у використанні України як зброї у власній передвиборчій кампанії перед парламентськими виборами 12 квітня. «Ми мали домовленість, і я вважаю, що він нас зрадив», — заявив він. Останні опитування показують: партія Орбана відстає від опозиційного лідера Петера Мадяра, і цей саміт може виявитися для нього останнім як для чинного глави уряду.
Про конкретні альтернативні механізми фінансування лідери ЄС публічно не говорили. Прем'єр Бельгії Барт De Вевер натякнув на існування «плану Б», проте деталізувати його відмовився. Президент Зеленський взяв участь у саміті через відеозв'язок, але чітких термінів щодо надходження нових коштів не назвав.
У центрі суперечки — трубопровід «Дружба», що пролягає з Росії через Білорусь та Україну до Угорщини й Словаччини. Будапешт звинувачує Київ у блокуванні ремонту; Україна відкидає звинувачення, посилаючись на наслідки російських авіаударів. За оцінками на момент саміту, відновлення роботи могло тривати ще близько півтора місяця. Прояснити ситуацію покликана незалежна експертна місія ЄС — утім, чи змусить вона Орбана піти на поступки, залишається відкритим питанням.
Окрім українського питання, лідери ЄС обговорювали дипломатичні підходи до деескалації навколо Ірану, реформи для підвищення конкурентоспроможності європейської економіки, а також суперечливу систему торгівлі викидами (ETS). Різке зростання цін на енергоносії знову порушило питання субсидій і ринкового регулювання — однак Німеччина та ряд інших країн виступають проти втручання в ринок.
Джерело: Stern