Орбан блокує кредит ЄС Україні: вето, нафта і передвиборча гра

На саміті Євроради у четвер прем'єр Угорщини Віктор Орбан відмовився знімати вето на кредит Україні обсягом 90 мільярдів євро. Цей кредит охопленій війною країні необхідний для фінансової стабільності протягом наступних двох років. Півторагодинне закрите обговорення не дало жодного чіткого шляху до угоди, повідомляє Politico з посиланням на офіційних осіб.

Президент Євроради Антоніо Кошта назвав поведінку Орбана «неприйнятною»: раніше угорський лідер погодився з умовами кредиту, згідно з якими Угорщина — разом із Чехією та Словаччиною — не зобов'язана була брати в ньому участі. Формально Орбан посилається на зупинення постачання нафти через трубопровід «Дружба», який наприкінці січня зазнав пошкоджень унаслідок удару російського дрона по ділянці на українській території.

Замість того щоб звинуватити Росію, Орбан спрямував претензії проти України — позиція, яка лише посилює підозри щодо його зв'язків із Кремлем. Є навіть версія, що удар по «Дружбі» був навмисним: аби загострити угорсько-українську напругу і надати Будапешту додатковий привід для антиукраїнської риторики. «Ми хочемо отримати від українців нафту, яка є нашою і яку блокують українці. Я ніколи не підтримаю жодне рішення на користь України, доки угорці не матимуть змоги отримати нафту, яка нам належить», — заявив Орбан по прибутті до Брюсселя. Тим часом місія Єврокомісії з оцінки стану «Дружби» дісталася Києва, однак досі очікує дозволу на відвідання ділянки трубопроводу — приблизно за чотири години від столиці.

Передвиборча кампанія буксує: натовпи менші, харизма вщухає

Вдома Орбан об'їздив Угорщину напередодні фінального етапу кампанії перед парламентськими виборами 12 квітня. Однак зібрані натовпи виявилися меншими, ніж очікувалося. В Егері він знову попереджував про «брюссельсько-київський альянс», який нібито гнатиме молодих чоловіків воювати на фронті. Прихильників «Фідес» звозили автобусами з навколишніх сіл, але площа так і не заповнилася. Схожа картина спостерігалася й у Дунауйвароші.

Лідер опозиції Петер Мадяр, якому цього тижня виповнилося 45, відвідує по три-чотири міста на день, безпосередньо спілкується з мешканцями й адаптує своє послання до конкретних аудиторій. Орбан натомість лишається на далекому подіумі з незмінною антиукраїнською риторикою. Незалежні опитування фіксують значну перевагу партії «Тіса», але частина аналітиків застерігає: прихильники «Фідес» у невеличких селах можуть бути недооцінені соціологами. «Ті, хто прагне зміни режиму, охочіше говорять із незнайомцями про свої погляди, тоді як виборці «Фідес» розуміють, що їхня позиція нині не є модною», — зазначає політолог Габор Тока.

Зовнішню підтримку Орбан може отримати від американського віцепрезидента Джей Ді Венса: Reuters повідомляє про можливий візит до Угорщини найближчими днями, хоча він не є гарантованим. У суботу на конференції CPAC очікуються чеський прем'єр Бабіш, колишній польський прем'єр Моравецький та португальський ультраправий лідер Андре Вентура.

Словаччина: удар по незалежній культурі та дизельна криза

Фонд мистецтв Словаччини розірвав трирічні контракти з незалежними культурними центрами, журналами і великими фестивалями — зокрема White Night та Viva Musica — на загальну суму 2 мільйони євро. Рішення ухвалили без попередніх консультацій і без пояснень. Після законодавчих змін 2024 року фонд перейшов під повний контроль Міністерства культури — саме те, від чого застерігали критики. Голова ради фонду Матуш Ольга охарактеризував незалежні центри як сили, що «підважують» словацьку культуру. Ті, своєю чергою, вбачають у рішенні політичне переслідування за критику реформи. Мережа Antena готує судові позови і розпочала збір 500 000 євро для підтримки 33 центрів протягом року.

Паралельно уряд Словаччини запровадив надзвичайні заходи через дефіцит дизельного пального. Водіям дозволено заправляти лише бак автомобіля та один 10-літровий контейнер, ліміт витрат — 400 євро за відвідування. Введено також диференційоване ціноутворення для авто з вітчизняною та іноземною реєстрацією — відповідь на «паливний туризм» із сусідніх країн. Критики застерігають, що практика може суперечити правилам єдиного ринку ЄС.

Польща: суперечки навколо ETS і обхід президентського вето

У Польщі розгорілася дискусія навколо Системи торгівлі викидами ЄС (ETS). Президент Навроцький та партія PiS закликають вийти з системи, стверджуючи, що вона б'є «по гаманцях поляків». Уряд Туска відкидає ідею одностороннього виходу, але підтримує реформу ETS і приєднався до групи з 10 держав ЄС, що прагнуть обмежити цінову волатильність і пом'якшити соціальні наслідки.

Туск також оголосив «план Б» для збереження доступу до оборонних позик ЄС у рамках програми SAFE після президентського вето. Варшава спрямує кошти через наявні інститути — державний банк BGK та Фонд підтримки Збройних сил — без нового парламентського схвалення. «Єдине, що змінилося, — нам потрібно знайти інший спосіб ввести ці гроші в польську систему», — заявила відповідальна за реалізацію SAFE Магдалена Собков'як-Чарнецька. Президентська канцелярія розцінила це як «спробу обійти вето», а агентство Fitch попередило, що інституційний конфлікт може ускладнити управління зростаючим боргом країни.

Чехія: масові протести і осуд ударів по Ірану

У суботу на Летенській рівнині в Празі очікуються сотні тисяч учасників антиурядової демонстрації під гаслом «Ми не дамо вкрасти наше майбутнє». Організатор — рух «Мільйон миттєвостей для демократії», який у 2019 році зібрав 250 000 людей на тому ж місці. Цього разу протест спрямований проти курсу уряду Бабіша, який критики порівнюють із нелібальними тенденціями в Угорщині та Словаччині. Організатори сподіваються залучити до 500 000 осіб.

У рідкісному критичному висловлюванні щодо Ізраїлю прем'єр Бабіш назвав «незрозумілими» удари по найбільшому газовому родовищу Ірану — «Південний Парс». «Ціна газу злітає до небес. До удару ми боролися з піковими цінами на пальне в Чехії і мали шанс їх знизити», — пояснив він перед від'їздом на саміт ЄС. Раніше чеський прем'єр підтримував удари по Ірану як виправдані через ядерну загрозу та підтримку тероризму.

Джерело: Balkaninsight