Фрідріх Мерц виступив із урядовою заявою в Бундестазі, підтвердивши, що Німеччина та Євросоюз продовжуватимуть підтримувати Україну в протистоянні з Росією. «Ми робили це вчора, робимо сьогодні і робитимемо завтра — стільки, скільки буде потрібно», — сказав канцлер.

Справедливий мир і натовський щит

Метою залишається справедливий і тривалий мир, що враховуватиме безпекові інтереси Берліна, зазначив Мерц. У відповідь на готовність Росії до ескалації буде посилено східний фланг НАТО. ЄС тим часом розпочав роботу над 21-м пакетом санкцій проти Росії та посилює тиск на «тіньову флотилію».

Стійкого миру, за словами Мерца, можна досягти лише через переговори за участі України, Росії, США та Європи. «Інакше це буде неможливо», — заявив голова ХДС.

Асоційоване членство: крок до ЄС

Мерц повторив свою нещодавню пропозицію надати Україні асоційоване членство в ЄС. Це дало б Києву можливість регулярно брати участь у засіданнях Ради ЄС — без права голосу. Через таку форму участі Україна могла б поступово інтегруватися в окремі напрями роботи союзу. «Цього хочуть люди в Україні, цього хоче Європа. Цим шляхом ми підемо разом», — заявив канцлер.

Близький Схід і Ормузька протока

Щодо конфлікту на Близькому Сході Мерц підтвердив готовність Берліна долучитися до забезпечення безпеки Ормузької протоки — коли для цього складуться умови. Поки що зусилля зосереджені на дипломатії. Іран мусить верифіковано і назавжди відмовитися від ядерної програми, а безпека Ізраїлю та всього регіону — бути гарантована.

Бюджет ЄС: «Виклики XXI століття не розв'язати бюджетом XX-го»

Мерц різко розкритикував бюджетні плани Єврокомісії, назвавши фундаментальну модернізацію бюджету обов'язковою умовою. Нові загальноєвропейські борги проблему не розв'яжуть, вважає він. Саміт ЄС 18–19 червня має дати старт переговорам щодо майбутнього фінансового плану: торік Єврокомісія запропонувала два трильйони євро на 2028–2034 роки. «Спільні кошти мають іти на спільні інвестиції — суверенітет, конкурентоспроможність і оборону», — сформулював Мерц.

Міграційна реформа й внутрішні зміни

Міграційну реформу канцлер оцінив схвально. У п'ятницю набуває чинності пакт ЄС про притулок — нова Спільна європейська система притулку (СЄСП), ухвалена 2024 року. Документ має уніфікувати процедури розгляду заяв, посилити контроль на кордонах і переглянути розподіл шукачів захисту всередині союзу. За ефективного впровадження тенденція до скорочення нелегальних в'їздів збережеться, вважає Мерц.

З внутрішніх реформ він виділив прогрес у галузі охорони здоров'я, соціального забезпечення та цифровізації. До парламентських канікул у середині липня коаліція ХДС/ХСС і СДПН планує ухвалити пакет змін у сферах ринку праці, соціального страхування, прибуткового податку та скорочення бюрократії.

Опозиція не переконана

Співголова фракції «Лівих» Зерен Пелльманн звинуватив уряд у соціальному розгромі: поки виплати з медстрахування та пенсії нібито стають непідйомними, мільярди осідають у кишенях оборонних концернів. Голова фракції «Зелених» Бритта Гасельманн закинула Мерцу самозаглиблення: слово «реформи», за її словами, стало синонімом скорочень. АдН звинуватила уряд у провальній економічній та міграційній політиці.