У вівторок Зеленський ішов на зустріч із Трампом після несподіваної перемоги — не на фронті, а в онлайн-просторі MAGA. Тижнем раніше Лора Лумер, відома агресивними онлайн-атаками і близька до Трампа, взяла в нього доброзичливе інтерв'ю прямо в Києві.
До цього Лумер роками поширювала проросійські наративи й займала позицію, близьку до Джей-Ді Венса — найгучнішого критика підтримки України в адміністрації. Після поїздки змінила риторику. За повідомленнями, під час візиту вона двічі спілкувалася з Трампом і ще кілька разів після повернення.
Це не дрібна деталь. Трамп не призначив послів ні до Києва, ні до Москви. Його спеціальні посланці відмовляються їздити до України — натомість уже вісім разів відвідали Путіна. Лумер стала, мабуть, найближчим до особистого брифінгу джерелом про ситуацію в Україні, якому Трамп готовий довіряти.
Платила Україна чи ні?
Питання неминуче. Лумер заперечує. Але навіть без відповіді — логіка зустрічі зрозуміла. У квітні 2025 року вона з'явилася в Овальному кабінеті й висловила підозру щодо кількох співробітників Ради національної безпеки. Трамп звільнив їх протягом 24 годин. Вплив реальний і перевірений на практиці.
MAGA тримає образу на Зеленського з першого терміну Трампа: він відмовився переслідувати родину Байденів в Україні — саме ця справа призвела до першого імпічменту. Тепер будь-який канал до Трампа цінний, і Зеленський обирає прагматику.
Канада: міст як інструмент тиску
Схожа динаміка розгорнулася навколо Міжнародного мосту Горді Гоу. Родина Марун з Мічигану — власники конкуруючого мосту через Детройт — пожертвували мільйон доларів MAGA Inc. у січні. Незабаром після цього адміністрація Трампа відмовилася виконувати первісну угоду й виставила Канаді рахунок за відкриття. Прем'єр Карні промовчав — не хотів публічно визнавати, що Оттава опинилася під пресингом.
Риторичне запитання висить у повітрі: що якби Канада запропонувала п'ять мільйонів на президентську бібліотеку Трампа? Або спрямувала гроші у фонд зятя Джареда Кушнера — як це зробили Саудівська Аравія та монархії Перської затоки? Є підстави думати, що проблему вирішили б швидше й дешевше для платників податків.
Катарський прецедент
У вересні 2025 року Трамп підписав указ, яким надав Катару гарантії безпеки, фактично рівнозначні 5-й статті НАТО: «Сполучені Штати розглядатимуть будь-який збройний напад на Катар як загрозу миру та безпеці США». У разі такого нападу Вашингтон обіцяє «всі законні й відповідні заходи — дипломатичні, економічні і, якщо необхідно, військові».
Хронологія красномовна. У травні Катар подарував Трампу новий літак Air Force One — вартістю $400 млн, якого катарська королівська родина п'ять років не могла продати. У вересні отримала натовський парасольку. Офіційним приводом стала ізраїльська операція проти переговорника ХАМАС у Досі. Але примітно: ці гарантії дісталися саме Катару — одному з головних фінансових донорів ХАМАС.
Ні Канада, ні Україна не прагнуть відтворювати катарські методи. Але адміністрація Трампа послідовно підштовхує союзників мислити саме в таких категоріях.
За матеріалами National Post.