Президент Ради ЄС Антоніу Кошта викликав роздратування несанкціонованим контактом з Росією. На саміті ЄС у Брюсселі, після консультацій щодо війни в Україні, у німецьких урядових колах назвали його дії «афронтом». Федеральний канцлер Фрідріх Мерц (ХДС) чітко дав зрозуміти під час засідання: Кошта є представником Євросоюзу, а не посередником. Невдоволення висловили й інші голови держав і урядів — зокрема президент Франції Еммануель Макрон, повідомляє Deutschen Presse-Agentur (dpa).
Скандал затьмарив головне рішення саміту. Голови держав і урядів 27 країн-членів вперше домовилися продовжити економічні санкції ЄС проти Росії не на шість, а на дванадцять місяців. У попередні роки однорічне продовження блокував тодішній прем'єр Угорщини Віктор Орбан.
Що саме зробив Кошта
Про ініціативу стало відомо напередодні завдяки публікації Politico. Офіс президента Ради ЄС підтвердив: контакти з Росією відбулися — мета полягала у відкритті дипломатичних каналів без змістовного обміну і без переговорів. За даними dpa, йшлося про два телефонні дзвінки керівника кабінету Кошти Педру Лурті.
На саміті Кошта відстоював правомірність свого кроку. «Мета полягала в тому, щоб бути готовими, коли настане слушний момент для захисту інтересів ЄС», — пояснив він, за словами чиновниці Євросоюзу. Вона також зазначила, що низка учасників нагадала: президент «за договорами є природним представником інтересів ЄС».
Реакція Берліна і Є3
У німецьких урядових колах ініціативу охарактеризували як «неузгоджену» і «непрофесійну». Голів держав і урядів повідомили заднім числом. Берлін наполягає: дипломатичні зусилля з припинення війни мають визначати країни, що найбільше підтримують Київ — Є3: Німеччина, Франція і Велика Британія.
Мерц, Макрон і британський прем'єр Кір Стармер близько двох тижнів тому запустили нову ініціативу, щоб розблокувати переговорний процес навколо завершення війни. Мета — спонукати президента Росії Владіміра Путіна повернутися за стіл переговорів.
На саміті G7 в Евіані, де також був присутній Кошта, європейці підключили до спільного формату президента США Дональда Трампа: домовилися посилювати тиск на Росію санкціями і підтримувати Україну. На березі Женевського озера Мерц говорив про «справді велику трансатлантичну та європейську єдність». У Брюсселі від неї не лишилося сліду.
Зеленський, Лавров і гумор Де Вевера
Президент України Володимир Зеленський також брав участь у засіданні, проте щодо ініціативи Кошти висловився обережно. «Я не знаю надто багато деталей про це», — сказав він на виході із саміту.
Москва не вважає ЄС придатним партнером для переговорів. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров написав у соцмережі, що Європа зацікавлена у поразці Москви, не може вважатися неупередженим спостерігачем і приписує Росії «агресивні плани» — а це, за його словами, не є підставою для повноцінного діалогу.
Прем'єр Бельгії Барт Де Вевер розрядив обстановку жартом. Коли поряд із журналістами пройшов Кошта, Де Вевер вигукнув навздогін: «Я щойно говорив про тебе, Антоніу! Тільки хороше! Сказав, що ти єдиний, хто може нас представляти, — відправимо тебе до Москви якнайшвидше». Кошта з усмішкою перепитав: «Бо тобі не подобається мати мене в Брюсселі?» Де Вевер заперечив таке тлумачення.
Декларація і новий блокувальник
Попри дискусію навколо Кошти, спільна декларація 27 лідерів відтворила домовленості G7. ЄС залишається сповненим рішучості «продовжувати посилювати тиск на Росію і підривати її воєнну економіку, щоб Росія припинила свою загарбницьку війну». Серед планових кроків — скорочення російських енергетичних доходів, стримування «тіньового флоту» і ізоляція банківської системи Росії. Лідери знову закликали Москву до повного, беззастережного і негайного припинення вогню.
Вперше з грудня 2024 року всі 27 держав-членів підтримали заяви щодо України — зокрема завдяки усуненню Орбана. Проте новий прем'єр Болгарії Румен Радев оголосив, що заблокує санкції проти патріарха Московського Кирила і окремі економічні обмеження — зокрема проти нафтового гіганта «Лукойл».