Засновник Яндекс Волож: від санкцій до $4,4 мільярда через Nebius та штучний інтелект
Коли Аркадій Волож 2023 року офіційно засудив війну проти України та відмовився від російського громадянства, Путін відреагував із властивою йому іронією: «Можу уявити, що задля того, аби жити там на належному рівні та мати добрі стосунки з державним керівництвом, він змушений робити такі заяви. Бог дасть йому здоров'я, і хай він живе там добре». Бог, схоже, почув Путіна.
Два з половиною роки потому Волож — один із ключових гравців на західній сцені штучного інтелекту. Його статок за півтора року зріс у сім разів і сягнув $4,4 мільярда.
Вирішальними стали два чинники. По-перше — повний розрив із Росією: у 2024 році це звільнило Воложа від санкцій ЄС і відновило торги акціями нідерландської Nebius на Nasdaq. По-друге — переорієнтація бізнесу на провідних західних гравців у сфері технологій та ШІ.
У понеділок Meta — материнська компанія Facebook — оголосила про готовність заплатити Nebius до $27 мільярдів протягом наступних п'яти років за доступ до обчислювальних потужностей. Кількома днями раніше виробник ШІ-чипів Nvidia інвестував у компанію $2 мільярда в рамках стратегічного партнерства. До цього, у вересні 2025 року, Nebius уклала контракт із Microsoft на $17,4 мільярда, а в листопаді — перший контракт із Meta на $3 мільярда.
У понеділок акції Nebius злетіли до $131, збільшившись у п'ять разів у річному вимірі. Пакет акцій Воложа, що в жовтні 2024 року коштував лише $630 мільйонів, сягнув $4,4 мільярда — і він увійшов до клубу тисячи найбагатших людей світу за Forbes.
Nebius — поряд із Nscale і CoreWeave — належить до так званих «неохмар»: спеціалістів із дата-центрів, яких великі технологічні концерни залучають для розробки та навчання моделей ШІ. Компанія не нова: це перейменована Yandex N.V. — нідерландська материнська структура колишнього російського інтернет-гіганта Яндекс. Минулого року Nebius збільшила виручку на 479% — до $529,8 мільйона — і заробила $101,7 мільйона прибутку.
Яндекс Волож заснував 23 вересня 1997 року разом зі шкільним товаришем та інформатиком Іллею Сєгаловичем — на рік раніше за майбутнього глобального конкурента Google. 2003 року засновники Google, серед яких уродженець Росії Сергій Брін, приїхали до Москви на переговори про придбання Яндекс. «Ми мало не закохалися одне в одного», — згадував пізніше Сєгалович у Forbes. Але злиття означало б кінець Яндекс, і засновники відмовилися. Рішення виявилося правильним: Яндекс незмінно лишався галузевим лідером у Росії попереду Google.
Волож і Сєгалович, який помер від раку 2013 року, були представниками покоління молодих освічених підприємців, які максимально використали свободи після краху СРСР. Схожа доля спіткала Олега Тінькова з Tinkoff, інтернет-інвестора Юрія Мільнера та ритейлера Сергія Галицького з «Магніт». На відміну від сировинних олігархів, вони принесли в країну новий підприємницький дух і свіжі ідеї.
Проте держава поступово зрозуміла стратегічну цінність таких компаній. Яндекс, що вийшов на біржу в Нью-Йорку 2011 року, потрапив під прицільну увагу Кремля: державний Сбербанк забезпечив собі блокувальний пакет акцій, а компанія набула репутації такої, що бере участь у державній цензурі. Навіть опозиційний політик Олексій Навальний, який згодом загинув у в'язниці, попереджав: Яндекс або співпрацюватиме з державою, або буде націоналізований.
Воложа критикували й за те, що він засудив війну проти України лише через півтора роки після її початку. Він пояснював: спочатку треба було евакуювати співробітників. У 2024 році йому вдалося продати російські активи за $5,4 мільярда інвестиційному фонду з Калінінграда; зарубіжна материнська структура — нині Nebius — залишилася за ним. У лютому 2026 року Волож відмовився від російського громадянства. «Вони справді дозволили нам піти з дещицею майна», — сказав він в інтерв'ю Bloomberg. — «Це був Exodus — як у Єгипті».
Джерело: Diepresse