Імпорт скрапленого природного газу (СПГ) з Росії до ЄС зростає — і допомагає Москві утримувати воєнну економіку, поки українські удари по енергетичній інфраструктурі та санкції завдають їй серйозних втрат.
З січня по травень 2026 року до портів ЄС надійшло 8,37 мільйона тонн газу з «Ямал СПГ» — стратегічного проєкту в північно-західному Сибіру. Це на 17,9% більше, ніж за той самий період 2025 року, згідно з даними Kpler, які проаналізувала екологічна НУО Urgewald.
За перші п'ять місяців 2026 року на країни ЄС припало 96,7% усього ямальського експорту. Заборона на короткострокові контракти ще не набрала повної чинності, а на довгострокові — не набере до наступного року.
На тлі санкційного тиску та ескалації українських ударів по нафтових об'єктах експерти називають відсутність жорстких обмежень на СПГ втраченою нагодою. За їхніми словами, це сигналізує Путіну, що Європа «справді не має духу закрутити гайки по-справжньому».
«Продаж СПГ — це, звісно, підмога, і з огляду на те, що Росія робить, ведучи цю війну, прикро, що європейські країни фактично досі поповнюють російський бюджет», — сказав Джон Лоу, керівник міжнародного напряму Центру нових євразійських стратегій.
Заборони ЄС ще не запрацювали
У травні 2026 року 23 з 25 танкерів із «Ямал СПГ» зайшли до портів ЄС — 92% ямальського експорту, що на понад 20% перевищує показник травня 2025 року.
Короткострокові контракти, підписані до 17 червня 2025 року, заборонені з квітня цього року; будь-які нові імпортні контракти з Росією — з 18 березня 2026-го. Але між цими датами є дев'ятимісячний розрив: угоди, укладені в цей проміжок, залишаються чинними. Тому заходи поки що не вплинули на потоки ямальського СПГ до Європи.
Заборону на довгострокові контракти відтермінували до 2027 року.
«Не думаю, що в найближчі кілька місяців ми побачимо суттєві зміни в імпорті СПГ: у Росії справді немає альтернатив, а Європа досі має апетит до російського газу», — зазначив Себастьян Реттерс, санкційний аналітик Urgewald.
Закриття Ормузької протоки, додав він, теж може стримувати зусилля зі скорочення залежності від російського СПГ: покупці на довгострокових контрактах намагаються «закупити якомога більший обсяг» до набрання заборони чинності.
«Символізм завдає більше шкоди, ніж реальні доходи Росії»
Експорт СПГ корисний для російської економіки, але не є для неї критично важливим джерелом доходів.
«Ми говоримо про обсяги, що корисні для Росії, але аж ніяк не критичні», — пояснює Лоу. «Того грошового краху, на який багато хто розраховував після введення жорстких санкцій, немає — Росія й далі продає нафту й газ азійським ринкам».
Але провал із відсіченням СПГ «дає Москві зрозуміти, що Європа справді не має духу закрутити гайки по-справжньому. А для українців це означає те саме: Європа не на сто відсотків із нами — саме так вони це сприймають», — наголосив Лоу.
Ширша картина
Лоу водночас наголошує, що загальні зміни від початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року «не назвеш нічим іншим, як драматичними».
Схожий тон обирає і Володимир Зеленський: дякуючи Європі за низку рішучих кроків, він водночас застерігає, що цього недостатньо. Сама Україна вже уклала угоди про постачання значних обсягів СПГ американського походження — на заміну власному видобутку та колишнім надходженням з Росії.
«Іноді, стежачи за цим щодня, шукаєш дрібних зрушень — щохвилини. Але треба відступити й подивитися на все полотно, бо для Росії це руйнація», — каже Лоу. «Відновити ці економічні зв'язки займе десятиліття — якщо їх узагалі можна відновити».