Як криза в Ормузькій протоці зміцнює фінанси Кремля
Зростання цін на нафту та газ на тлі конфлікту з Іраном та перебоїв у постачанні енергоносіїв із Близького Сходу несподівано зміцнює фінансові позиції Росії. Нафтогазові доходи — один із ключових стовпів бюджету Кремля й головне джерело фінансування війни проти України.
Ціна на російський нафтовий експорт злетіла з менш ніж $40 за барель у грудні до близько $62 — спочатку через побоювання ескалації, а потім унаслідок фактичного припинення танкерного судноплавства через Ормузьку протоку, якою проходить близько 20% світового споживання нафти. Міжнародний еталон Brent перевищив $82 після удару США та Ізраїлю по Ірану. Хоча російська нафта досі торгується зі значним дисконтом до Brent, вона вперше перевищила бюджетний орієнтир Міністерства фінансів Росії на 2026 рік — $59 за барель. Нафтогазові надходження забезпечують до 30% федерального бюджету країни.
Паралельно зупинення виробництва скрапленого природного газу в Катарі загострює глобальну конкуренцію за вільні вантажі — зокрема й ті, що постачає Росія.
Від дефіциту до надходжень
Іще нещодавно картина виглядала зовсім інакше. У січні державні нафтогазові доходи Росії впали до чотирирічного мінімуму — 393 мільярди рублів (~$5 млрд), а бюджетний дефіцит досяг рекордних 1,7 трильйона рублів (~$21,8 млрд). Причиною стали слабкі світові ціни та глибокі дисконти, що виникли через протидію США та Євросоюзу «тіньовому флоту» Росії — танкерам із непрозорою структурою власності, через які Москва продає нафту Китаю та Індії в обхід введеного Заходом цінового стелі й санкцій проти «Лукойлу» та «Роснефті».
Аби утримати держфінанси в рівновазі на п'ятому році війни, Путін вдався до підвищення податків і збільшення запозичень у підконтрольних вітчизняних банків.
«Росія — один із головних бенефіціарів енергетичної турбулентності, пов'язаної з війною, — заявив Сімоне Тальяп'єтра, енергетичний експерт брюссельського аналітичного центру Bruegel. — Вищі ціни на нафту означають вищі доходи для уряду, а отже, більші можливості для фінансування війни в Україні».
Три сценарії: від короткочасного стрибка до $108 за барель
Александра Прокопенко, експертка з російської економіки в Берлінському Центрі Карнегі «Росія — Євразія», виділяє три сценарії залежно від тривалості закриття протоки.
За оптимістичного — швидкого виходу з конфлікту — ціна Brent повернеться до ~$65, і «короткочасний стрибок докорінно не змінить» бюджетної картини для Росії. За середнього сценарію — часткового відновлення судноплавства та стабілізації нафти близько $80 — Москва отримає «певне бюджетне полегшення», залежно від тривалості підвищених цін.
Найгірший варіант — тривале закриття протоки з пошкодженням нафтопереробних заводів і трубопроводів — може підштовхнути нафту до $108 за барель, прискорити інфляцію та поставити Європу на межу рецесії. «Цей сценарій принесе Росії найбільший непередбачений прибуток», — підсумовує Прокопенко.
Тиск на ЄС: плани відмови від російського газу можуть зірватися
Кріс Вефер, генеральний директор Macro-Advisory Ltd, попереджає: навіть кількох тижнів перебоїв із постачанням СПГ із Перської затоки може вистачити, аби Європа поставила під сумнів плани щодо заборони нових контрактів на російський газ після 25 квітня.
«ЄС зазнає ще більшого тиску щодо врегулювання конфлікту в Україні і, цілком імовірно, розглядатиме можливість пом'якшення планів щодо повної заборони імпорту російських нафти та газу, — зазначив він. — Такі країни, як Угорщина та Словаччина, а також великі покупці російського СПГ наполягатимуть на перегляді».
Бельгія, Франція, Нідерланди та Іспанія сукупно імпортують близько 2 млрд кубометрів російського СПГ на місяць. Угорщина додатково отримує ще 2 млрд кубометрів через трубопровід «Турецький потік». У 2026 році це складе 45 млрд кубометрів — 15% загального газового попиту Євросоюзу. «Замінити це буде непросто, якщо ринок СПГ ще більше напружиться через зупинення виробництва в Катарі», — наголошує Тальяп'єтра.
Тим часом Москва відкрито демонструє готовність скористатися ситуацією. Заступник прем'єр-міністра Олександр Новак заявив, що російська нафта «користується попитом» і Росія готова нарощувати постачання до Китаю та Індії. А голова Російського фонду прямих інвестицій Кіріл Дмітрієв у мережі X глузував із керівництва ЄС: «Мабуть, мудрі Урсула і Кая мають резервний план щодо СПГ. А може, і ні».
Джерело: The-Independent