Ринки відреагували стримано — завдяки тому, що удар по Ірану очікувався
Початок бойових дій на Близькому Сході не спричинив паніки на фінансових ринках. Першими у понеділок вранці відреагували японські біржі — впавши на 1,4%. У Китаї котирування навіть незначно зросли. Ф'ючерсні торги вказували на падіння Волл-стрит лише на 1%, і DAX відкрився в тому ж руслі — з помірним мінусом трохи більше двох відсотків. До обіду він торгувався на рівні близько 24 900 пунктів, що на 1,7% нижче за показники п'ятниці.
Ключову роль зіграв «ефект несподіванки» — точніше, його відсутність. Аналітики Berenberg зазначили, що ризик конфлікту з Іраном ще нещодавно оцінювався ринком у 70%. «Удар не став несподіванкою — про нього давно велися розмови», — йдеться в аналізі банку. Чимало учасників ринку заздалегідь скоротили частку акцій і захистилися через ринок опціонів, тому потенціал для подальшого обвалу котирувань наразі обмежений. За оцінкою Berenberg, Трамп прагне уникнути тривалого нафтового цінового шоку і, зокрема, орієнтований на знищення іранського військово-морського флоту з метою мінімізації ризику блокади Ормузької протоки.
Нафта понад $80, інфляція знову під загрозою
Ціна на нафту є центральним індикатором для фінансових ринків у будь-якому близькосхідному конфлікті. Ще до початку бойових дій барель подорожчав із $60 до $70; у понеділок нафта сорту Brent подекуди перевищувала $80. Зростання до $100 або навіть $120 аналітики не виключають.
Згідно з емпіричним правилом, кожні 10% зростання нафтових цін додають приблизно 0,2 відсоткового пункту до інфляції у США та Європі. Якби ціни тривалий час трималися на рівні $100, темпи інфляції в єврозоні — наразі 1,7% — могли б повернутися до 2,5–3,0%, а економічне зростання загальмувало б на 0,2–0,5 відсоткового пункту. Втім, наразі саме цей сценарій ринки не розглядають як базовий. «Якщо Іран та його союзники справді не здатні на масштабні дії, наслідки для сировинних і фінансових ринків залишатимуться помірними», — коментує Ульріх Катер, головний економіст Dekabank.
Інфляційні побоювання вже позначилися на ринку облігацій. Очікування зниження ставок ЄЦБ та ФРС відсунулися: перший крок американського регулятора тепер прогнозують не раніше вересня. Прибутковість дворічних держоблігацій Німеччини у понеділок становила 2,03%, США — 3,41%. Курс долара практично не змінився: близько $1,1750 за євро. Натомість золото подорожчало на 2% — до близько $5 400 за унцію, лишаючись поблизу рекордних $5 500, зафіксованих наприкінці січня.
Переможці і програші: Rheinmetall vs. Lufthansa
На фондовому ринку чітко визначилися бенефіціари та жертви конфлікту. Акції оборонних компаній зросли: Rheinmetall на початку торгів додала 6%, утримавши до обіду приріст у 2%. У середньому сегменті M-DAX Hensoldt і Renk показали +5% і +4% відповідно. Серед аутсайдерів — циклічні папери: акції автовиробників, Siemens і банківського сектору втратили по 3–4%.
Найбільшим аутсайдером дня стала Lufthansa: в окремі моменти акції авіакомпанії падали на 10%. Причин кілька — закриття транзитного вузла в Дубаї зірвало чимало рейсів, а дорожча нафта автоматично здорожчує авіапаливо. Питання можливого включення Lufthansa до DAX Deutsche Börse має вирішити у середу ввечері, однак дата відсічення для цього рішення — минула п'ятниця, тож нещодавній обвал котирувань на нього не вплине. Аналітики оцінюють шанси Lufthansa витіснити Zalando із DAX як 50 на 50.
Не 2022 рік: Іран більш ізольований, ніж тоді Росія
Індикатор волатильності V-DAX New у понеділок зріс на 17% — до 22 пунктів. Це помітно, але далеко від квітневого піку понад 40 пунктів, спричиненого митним шоком. Повторення сировинної кризи 2022 року — з різким стрибком інфляції, агресивним підвищенням ставок і масштабними корекціями на ринках — аналітики вважають малоймовірним. Тоді Росія мала значно більшу вагу для світового ринку нафти і газу, ніж нині Іран. Поки що Росія і Китай поводяться стримано, що фактично залишає Іран в ізоляції. За збереження такої ситуації аналітики банківського дому Metzler оцінюють ризик зниження DAX у межах 5–7%.
Джерело: Faz