Трамп шукає виходи з нафтової кризи: від санкцій до резервів
Адміністрація президента Дональда Трампа екстрено вивчає заходи для стримування стрімкого зростання світових цін на нафту. Поштовхом стали американські та ізраїльські удари по Ірану, після яких ціни злетіли до рівнів, не баченого з середини 2022 року, ненадовго перевищивши 119 доларів за барель.
Серед обговорюваних варіантів — пом'якшення нафтових санкцій проти Росії та координоване вивільнення нафти зі стратегічних резервів спільно з країнами G7. У понеділок Трамп заявив журналістам: «У нас є санкції на деякі країни. Ми знімемо ці санкції, доки Протока не відкриється», — відмовившись уточнювати деталі. Пізніше він зазначив, що провів «дуже хорошу розмову» з Путіним щодо війни в Україні.
Білий дім стурбований передусім внутрішньополітичними наслідками: тривале зростання цін на паливо може розігнати інфляцію та вдарити по споживачах напередодні листопадових проміжних виборів, де республіканці прагнуть зберегти контроль над Конгресом.
Пом'якшення санкцій проти Росії потенційно збільшить глобальні поставки нафти, однак ризикує підірвати зусилля із обмеження доходів Москви, що фінансують війну в Україні. Минулого тижня США вже видали Індії тимчасовий дозвіл на закупівлю певних партій російської нафти — аби компенсувати втрачені близькосхідні поставки.
Міністр енергетики Кріс Райт підтвердив, що Вашингтон розглядає координовані продажі нафти зі Стратегічного нафтового резерву разом із партнерами по G7, проте жодного рішення ще не ухвалено. Серед інших інструментів — втручання на ринках нафтових ф'ючерсів, скасування окремих федеральних податків та виключення з-під вимог закону Джонса, який зобов'язує перевозити внутрішнє паливо виключно суднами під американським прапором.
Аналітики налаштовані скептично. «Проблема в тому, що варіанти коливаються від незначних через символічні до вкрай нерозумних», — зазначив один із консультантів Білого дому. На їхню думку, єдиним дієвим рішенням залишається відновлення вільного судноплавства через Ормузьку протоку — вузький маршрут між Іраном та Оманом, яким проходить близько 20% світових поставок нафти. Раніше анонсований план морського супроводу танкерів поки що реального ефекту не дав.
Джерело: Economictimes