Сонячна революція Пакистану: як відновлювана енергія захистила країну від кризи
Після того як ціни на зріджений природний газ злетіли до рекордних максимумів унаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, мільйони пакистанців раз по раз залишалися без світла. Шалена спека та дефіцит газу спричинили масові відключення електроенергії по всій країні.
Але незабаром люди знайшли вихід. Здешевлення сонячних панелей і державні стимули для продажу надлишкової електроенергії в мережу зробили дахові сонячні установки привабливою альтернативою. «Ті, хто міг собі це дозволити, зрозуміли, що одноразова інвестиція в дахові сонячні панелі є значно дешевшою та вигіднішою в довгостроковій перспективі, ніж і надалі платити високі рахунки за електроенергію від ненадійної мережі», — зазначила Набія Імран, аналітик аналітичного центру Renewables First.
Відтоді Пакистан пережив вражаюче зростання встановлення дахових сонячних систем. За даними аналітичного центру Ember, частка сонячної електроенергії зросла в п'ять разів між груднем 2021 і груднем 2025 року. За оцінками Renewables First, у 2024 році цей показник досяг приблизно однієї п'ятої від обсягу електроенергії, що постачається через мережу.
Оскільки війна в Ірані перекриває ключовий світовий маршрут торгівлі нафтою та газом через Ормузьку протоку, енергетичні аналітики констатують: розширення сонячної генерації поки що захистило Пакистан від найгірших наслідків ринкових потрясінь. «Розширення розподіленої сонячної генерації забезпечило пом'якшувальний ефект від наслідків кризи, які могли б бути значно серйознішими», — підкреслила Імран.
Аналіз Renewables First та Центру досліджень енергетики та чистого повітря свідчить: станом на лютий 2026 року завдяки сонячному буму Пакистан уникнув витрат на імпорт нафти та газу на суму близько 12 млрд доларів. «Розподілена сонячна генерація стала благословенням для Пакистану, — зазначила Ханея Ісаад з Інституту економіки та фінансового аналізу в галузі економіки (IEEFA). — Пакистан є чудовим прикладом того, як відновлювані джерела енергії можуть слугувати захистом від залежності від викопного палива».
Проте країна все одно готується до серйозних економічних потрясінь. Понад 90% ресурсів ЗПГ і нафти надходять до Пакистану через Ормузьку протоку, а лише у 2024 році витрати на імпорт викопного палива перевищили 10% ВВП. Стрибок цін на нафту підвищив ціни на паливо на автозаправках приблизно на 20%, що розганяє інфляцію та б'є по транспортному сектору. Уряд уже оголосив про дворижневе закриття шкіл і переведення половини держслужбовців на дистанційну роботу.
Міністр енергетики Авайс Легхарі заявив, що «народна сонячна революція» разом з інвестиціями в ядерну, гідро- та вугільну генерацію знизила вразливість країни до глобальних перебоїв із ЗПГ. Водночас затяжна криза може призвести до додаткового дефіциту влітку, коли попит на кондиціонування повітря різко зростає.
Ширший азіатський контекст ще більш тривожний. 80% нафти, що проходить через Ормузьку протоку, прямує до Азії. Бангладеш, М'янма та Філіппіни запровадили нормування палива, а в Індії через побоювання нестачі балонного газу з меню зникають гарячі страви. «Багатьох цих проблем можна було б уникнути, якби азіатські країни швидше перейшли на відновлювані джерела енергії», — констатував Рамнатх Айєр з IEEFA.
Натомість регіон зробив ставку на масштабне розбудовування інфраструктури ЗПГ: лише в Індії, Бангладеш і Пакистані анонсовано або вже будуються термінали та газопроводи на суму 107 млрд доларів. Дініта Сетьяваті з Ember наголосила, що Азія перебуває «на справді важливому перехресті»: «Відновлювані джерела, мережі та накопичення — це може стати тріадою рішень енергетичної безпеки для всього регіону».
Для Пакистану ж урок однозначний: перехід до відновлюваних джерел більше не є лише питанням клімату. Це питання виживання економіки.
Джерело: Theguardian