Росія робить ставку на нафту: як зростання цін фінансує кремлівську війну
Що довше тривають бойові дії на Близькому Сході, то вище злітають ціни на нафту — і то кращий настрій у Росії. Московські фінансові відомства щойно зафіксували рекордний бюджетний дефіцит, однак тепер у Кремлі потирають руки: очікуються мільярдні надходження за умови ціни на нафту понад 100 доларів за барель. Саме з цих грошей фінансується війна проти України.
Путін публічно говорить лише про тимчасове зростання цін, але водночас дав чітку вказівку: російські експортери мають скористатися високим попитом і закріпитися на нових ринках. Москва продовжуватиме постачання «лояльним партнерам» — Угорщині, Словаччині та азійським покупцям. Щодо решти Європи — лише за умови «стабільного співробітництва» без «політичних ускладнень».
Кремлівський спецпредставник Кіріл Дмітрієв пішов іще далі — погрожуючи «євробюрократам» ціною за «русофобську політику» й закликаючи їх повернутися до Росії як постачальника. У соцмережах він уже мріє про нафту по 200 доларів за барель, передрікаючи глибоку і тривалу енергетичну кризу.
Традиційно доходи від нафти і газу формують значну частину державної казни — близько 23% торік. Проте ця частка роками скорочується через санкції та обмеження експорту. У бюджеті на поточний рік закладено середню ціну в 59 доларів за барель — але на початку року вона впала нижче цього рівня, збільшивши й без того значну дірку. Тепер ціни ростуть, і разом із ними — надії на бюджетне оздоровлення. Якщо ціна уральської нафти утримається на рівні 70 доларів, держава отримає додатково близько 2 трильйонів рублів. Для порівняння: у 2025 році нафтогазові доходи бюджету склали 8,5 трлн рублів — близько 92 млрд євро.
Та навіть рекордні ціни не вирішать фінансових проблем Кремля. Міністерство фінансів Росії оприлюднило дефіцит за минулий рік — безпрецедентні 8,3 трильйона рублів (близько 90 млрд євро). Лише за січень цього року бюджетна діра склала 1,7 трлн рублів — на 252 млрд більше, ніж рік тому. Щоб ціни справді поліпшили ситуацію, вони мають залишатися на нинішньому рівні щонайменше три-шість місяців, застерігають фахівці.
Додатковою проблемою є міцний рубль: при закладеному курсі 92,2 рубля за долар реальний курс — менше 80 рублів, що суттєво зменшує доларові надходження в рублевому еквіваленті. На тлі зростаючих держвидатків це змушує відомства шукати джерела економії — зокрема в інфраструктурних проектах. Мер Москви Сєрґєй Собянін уже оголосив про скорочення міського персоналу на 15 відсотків.
Джерело: Stern