ОПЕК+ може схвалити збільшення видобутку нафти в неділю, однак галузеві фахівці застерігають: будь-яке підвищення квот матиме лише символічний ефект. Стійкі конфлікти навколо Ірану та руйнування критичної нафтової інфраструктури позбавляють провідних виробників можливості реально нарощувати видобуток. Ринок нафти перебуває під значним тиском, а ціни злетіли до рівнів, невиданих упродовж чотирьох років.
Ормузька протока залишається закритою з лютого
Американо-ізраїльська війна з Іраном фактично заблокувала Ормузьку протоку — найважливіший нафтовий коридор планети — з кінця лютого. Це призвело до скорочення експорту з держав-членів ОПЕК+: Саудівської Аравії, ОАЕ, Кувейту та Іраку — єдиних країн у групі, здатних суттєво нарощувати видобуток навіть в умовах конфлікту. Росія також не може збільшити виробництво через західні санкції та пошкодження інфраструктури, завдані під час війни з Україною.
Найбільший збій нафтопостачання в історії
На засіданні 1 березня, коли війна лише починала порушувати нафтові потоки, ОПЕК+ погодилася на скромне збільшення видобутку на 206 000 барелів на добу для квітня. Проте вже за місяць найбільший в історії збій у постачанні нафти оцінюється у 12–15 мільйонів барелів на добу — до 15% світового обсягу. Ціни на сиру нафту зросли до чотирирічного максимуму — близько $120 за барель.
Банк JPMorgan попередив у четвер: якщо порушення через Ормузьку протоку триватимуть до середини травня, ціни можуть перевищити $150 за барель — абсолютний рекорд в історії нафтового ринку.
Травневі квоти ОПЕК+: символічне рішення
Недільне засідання розглядатиме квоти ОПЕК+ на травень. За словами джерел у групі, будь-яке збільшення матиме мінімальний негайний вплив на постачання, однак сигналізуватиме про готовність нарощувати видобуток після відкриття протоки. Консалтингова компанія Energy Aspects охарактеризувала це збільшення як «академічне» — доки порушення в протоці зберігаються.
Пошкодження нафтової інфраструктури від ракетних та безпілотних атак у Перській затоці виявилися серйозними. Кілька офіційних представників країн Затоки заявили, що для відновлення нормальної роботи та досягнення виробничих цільових показників знадобляться місяці — навіть якщо війна припиниться й Ормузька протока відкриється негайно.