OPEC+ у неділю погодився знову підвищити квоти видобування нафти, одночасно попереджаючи, що ремонт енергетичних об'єктів, пошкоджених під час війни на Близькому Сході, є «дорогим і потребує багато часу».
Другий місяць поспіль країни OPEC+ — які включають ключових виробників нафти Росію та Саудівську Аравію, а також кілька країн Перської затоки, що потрапляли під іранські авіаудари, — погодилися підвищити квоти на 206 000 барелів на день (б/д) з травня.
Енергетична інфраструктура під загрозою
OPEC+ попередив, що пошкодження енергетичної інфраструктури збільшує волатильність ринку нафти, що потенційно вплине на глобальні поставки в довгостроковій перспективі. У своїй заяві картель також наголосив на «критичній важливості захисту міжнародних морських шляхів для забезпечення безперервного потоку енергії».
Текст заяви не згадував іранську війну безпосередньо, але конфлікт — який розхитав глобальні енергетичні ринки та викликав стрибки цін — явно вплинув на це рішення.
Сполучені Штати та Ізраїль почали завдавати ударів по Ірану 28 лютого, а Тегеран у відповідь наніс удари по цілях у всьому регіоні.
Ормузька протока: загроза глобальному транзиту
Крім завдання ударів по ключових енергетичних об'єктах у кількох сусідніх країнах, Іран фактично заблокував судноплавство через життєво важливу Ормузьку протоку, погрожуючи атакувати танкери, що проходять без дозволу. Це істотно обмежило експорт з регіону Перської затоки та поставило під сумнів можливість постачання нафти на глобальні ринки, навіть якщо члени OPEC+ у регіоні наростять виробництво.
До початку конфлікту приблизно п'ята частина світової нафти та зрідженого природного газу (ЗПГ) проходила через протоку.
Україна та Росія у глобальному нафтовому контексті
Україна також завдає ударів по об'єктах російської нафтовидобувної промисловості, намагаючись протистояти тривалому вторгненню Москви.
Минулого місяця група V8 (Voluntary Eight) у картелі OPEC+ також підвищила квоти виробництва на 206 000 б/д. У неділю V8 заявила, що «будь-які дії, які підривають безпеку енергопостачання — чи то завдяки атакам на інфраструктуру, чи перериванням міжнародних морських шляхів — збільшують волатильність ринку» та ускладнюють управління глобальними цінами.
Вісім країн-учасниць — Саудівська Аравія, Росія, Ірак, Об'єднані Арабські Емірати, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман — похвалили членів, яким вдалося знайти альтернативні експортні маршрути для постачання нафти, що «сприяли зменшенню волатильності ринку».